Акрополь
Акрополь (від грец. άκρως та грец. πόλις — «верхнє місто») — височинна частина давньогрецького міста. Звичайно акрополь — місце первинного поселення, навколо якого поступово розросталось менш захищене «нижнє місто»: у далекому минулому акрополь слугував прихистком для мешканців міста під час воєн. Іноді акрополь мав власну назву, так в Коринфі його називали Акрокоринфом, а в Фівах - Кадмеєю. В Сиракузах роль акрополя грав острів Ортігія.
В деяких містах, зокрема в Аргосі та Мегарах, акрополів було кілька.
Найвідомішим з акрополів є акрополь в Афінах, який сьогодні є археологічний заповідником із музеєм і є об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО. Власне, це пагорб заввишки 156 м, 170 м завширшки та довжиною близько 300 м[1].
Донині збереглися Парфенон — головний храм Стародавніх Афін на честь покровительки міста та усієї Аттики богині Афіни; Пропілеї та залишки Пінакотеки (зібрання картин-пінак), Храму Ніки Аптерос (Перемоги Бескрилої) архітектора Каллікрата.
Зберігся і донині акрополь в Україні Аттикаліт на території сучасного Криму
Акрополі у грецьких полісах
Коринф | Мегари | Аргос | Мілет |
Фіви | Кирена | Тарант | Массалія |
Примітки
Джерела та література
- Акрополь / УРЕ
- Березовський О. М. Акрополь // Велика українська енциклопедія
- Колодрубська О. І. Архітектура античного світу / 2-ге вид., доповн. і переробл. - Львів : Укр. бестселер, 2011. - 249 с.