Лев Сапіга

Лев Сапега (біл. Леў Сапега, Leŭ Sapieha, лит. Leonas Sapiega, пол. Lew Sapieha; 4 квітня 1557, Островно, нині Бешенковицький район Вітебської області Республіки Білорусь —†7 липня 1633 р., Вільно, нині Вільнюс, Литва) — державний і військовий діяч Великого князівства Литовського і всієї Речі Посполитої, великий канцлер литовський, великий гетьман литовський (1625—1633), дипломат і політичний мислитель.

Лев Сапега
Народився 1557
Островно
Помер 7 липня 1633(1633-07-07)
Вільно
Поховання Костел святого Михаїла (Вільнюс)d
Підданство
Національність русин
Діяльність дипломат
Титул шляхтич
Посада дипломат, великий канцлер литовський, великий гетьман литовський
Конфесія православ'я
Рід Сапеги
Батько Iwan Sapiehad
Мати Bahdana Drutskaya-Kanoplyad
Брати, сестри Сапіга Григорій Іванович, Andrzej Sapiehad і Anna Sapieżankad
У шлюбі з Дорота Фірлей-Збаразька, Гальшка (Єлизавета) Радзивілл
Діти Jan Stanisław Sapiehad, Krzysztof Michał Sapiehad і Казимир Лев Сапега
На картині — Лев Сапега (невідомий художник 1617 р.)
Герб

герб «Сапегів»

Державні посади

Син Івана Сапеги та його дружини — княжни Ганни Сангушко.[1] Службу починав писарем у міській канцелярії міста Орші (його батько був Оршанським старостою). На посаді міського писаря прослужив до особистого знайомства з королем і великим князем Стефаном Баторієм. У 1581 році став писарем Великого князівства Литовського. Спільно з тодішніми канцлером і підканцлером він брав участь у створенні Головного Трибуналу ВКЛ. З 1581 року став королівським писарем при Стефані Баторії, потім маршалком Сейму (1582) та підканцлером литовським1585 по 1589 и) і великим канцлером Великого князівства Литовського (з 1589 по 1623 роки). Добровільно відмовився від цієї посади, щоб посилити свій вплив і вплив клану Сапег у Великому князівстві Литовському і всій Речі Посполитій.

Разом з Остафієм Воловичем брав участь у підготовці найважливішого юридичного документа ВКЛ - Статут Великого князівства Литовського 1588 р.

З 1621 року воєвода віленський, з 1625 — великий гетьман Великого князівства Литовського. Проявив себе як військовий діяч і дипломат на прикінцевому етапі Лівонської війни (15581583). Сформований ним на власні кошти гусарський полк успішно діяв в битві при Великих Луках і облозі Пскова.

Пізніше очолював посольства Великого князівства Литовського, що укладали мирні договори з Федором І Іоановичем і Борисом Годуновим (1600). У смутні часи брав участь у підготовці інтервенції військ Речі Посполитої в Московське князівстсво, підтримував Лжедмитрія I і Лжедмитрія II. В його Слонімському маєтку виховувався Лжеівашка I Ян Фаустін Луба, який нібито був сином Марини Мнішек від Лжедмитрія II.

Двоюрідний брат Лева Сапеги, Іван (Ян) Петро Сапега, в 16081611 роках очолював військо Речі Посполитої під час інтервенції до Московії.

Сім'я

Був двічі одружений. Перша дружина Дорота Фірлей-Збаразька, вдова князя Стефана Збаразького, син Іван Станіслав. Друга дружина — Гальшка (Єлизавета) Радзивілл,[1] донька Христофора Миколи Радзивілла (Перуна).[2] Брат Григорій Сапега.

Примітки

  1. Sapiehowie (02) Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine. (пол.)
  2. Radziwiłłowie (03) Архівовано 10 жовтня 2016 у Wayback Machine. (пол.)

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.