Фірлеї

Фірле́ї гербу Леварт (пол. Firlejowie, Firlej) — польський шляхетський магнатський рід німецького походження. Прізвище походить від німецького слова Firleier.[1]

Герб Леварт
Залишки палацу Фірлеїв у Домбровиці

Історія роду

Згідно з «Польським гербівником» Каспера Несецького перший Фірлей з'явився у Польщі ще у часи короля Владислава Локетка в 1317 році. Він походив з Франконії у Німеччині (частина Баварії).

К. Несецький у своєму гербівнику (Львів, 1740. — Т. 2) назвав одного з представників роду Остафій Фірлей (пол. Ostafi[1]) гербу Леварт. Він — син Малфріда, бурграфа Вельоненської провінції. У Польщі отримав високий придворний уряд — краківського стольника (Janußovius твердив, що крайчий). Саме від німецької назви його посади Firleier[1] — походить прізвище роду Фірлеїв. Остафій заснував містечко Осташув у Люблінському воєводстві.

Разом з родиною замешкав у Домбровиці (тепер село у Люблінському повіті Люблінського воєводства), де до сьогодні збереглися руїни родового палацу Фірлеїв.

Впродовж XV—XVII століть Фірлеї були одним з найпотужніших магнатських родів у Малопольщі. Були поріднені з найвідомішими родами Королівства Польського (згодом Речі Посполитої): з князями Вишневецькими, Потоцькими, Оссолінськими, Опалінськими, Лещинськими. Отримували високі державні посади (краківського каштеляна, воєвод, маршалків, гетьманів) і церковні (примаса, єпископа). За свою службу отримали багато земель від короля. Зокрема, збудували кілька замків: Домбровиця (з XIV ст.), Яновець (близько 1530 р.). Також належали роду село Левартув (від назви гербу, тепер Любартув) з 1543 і Фірлеюв з 1557 р.

З часів Яна Фірлея більшість Фірлеїв були кальвіністами. Більшість його синів перейшли на католицизм у 70-х роках XVI ст., проте одна гілка роду залишалася кальвінстською аж до середини XVII століття, коли вимерла.

З часом рід Фірлеїв занепадав. Багатші Фірлеї не мали нащадків чоловічого роду, а бідніші дуже розрослися, тому опинилися серед середньої та бідної шляхти.

Представники роду


Маєтності

Фірлеїв (тепер Липівка), Фірлеїв, тепер Дусанів

Примітки

  1. Kasper Niesiecki. Korona Polska przy Złotey Wolnosci… — Т. 4. — S. 150.
  2. Firlejowie (02) Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine. (пол.)
  3. Janusz Tazbir. Sieniuta Paweł Krzysztof h. własnego (1589—1640) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków: Polska Akademia Nauk, Instytut historii im. Tadeusza Manteuffla, 1996. — Tom XXXVII/2. — Zeszyt 153. — S. 196. (пол.)

Джерела


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.