Лейтенант міліції

Лейтенант міліції – спеціальне звання середнього начальницького складу міліції України в 1991 - 2015 роках. Також використовувалося чи використовується в державах де правоохоронним еквівалентом поліції є міліція. Здебільшого це країни колишнього СРСР та «Соціалістичного табору».

Лейтенант міліції
МВС України
ПогониЛейтенант міліції
Існування1991 - 2015
(в Україні)
Категорія званьМолодший офіцерський склад
Міліція
МВС України		Лейтенант міліції

В Україні з 2015 року звання було замінене на «Лейтенант поліції».

Використання
  • СРСР
    • 1936-1939, спеціальне звання середнього начальницького складу міліції
    • 1939-1943, спеціальне звання старшого начальницького складу міліції
    • 1943-1991, спеціальне звання молодшого начальницького складу міліції
  • Україна – 1991-2015
  • Росія – 1991-2011
  • Білорусь – з 1991
  • Таджикистан – з 1991
  • Узбекистан – 1991-2019

Історія звання

СРСР

Постановою ЦВК СРСР і РНК СРСР від 26 квітня 1936 року наказом НКВС № 157 від 5 травня 1936 року для начальницького складу органів робітничо-селянської міліції НКВС СРСР були введені персональні спеціальні звання, які хоч і мали назву подібну до військових звань, але не відповідали їм. Звання «лейтенант міліції» відносилося до середнього начальницького складу міліції і було найвищим у цьому класі.

В 1939 році відбувається часткова реорганізація і звання «лейтенант міліції» стає найнижчим званням старшого начальницького складу міліції. Звання лейтенант міліції відповідало званню капітана в сухопутних силах та капітан-лейтенанта в військово-морських силах РСЧА. В Головному управлінні держбезпеки НКВС еквівалентним званням було спеціальне звання – «лейтенант державної безпеки».

9 лютого 1943 року, Указом Президії Верховної Ради СРСР «Про звання начальницького складу органів НКВС і міліції» замість спеціальних звань в РСМ були введені нові, які у середнього та старшого начальницьких складів співпадали з військовими званнями РСЧА, вищий начальницький склад міліції отримав нововведені особливі спеціальні звання комісарів міліції 1, 2 та 3 рангів. Слід зауважити, що до 1943 року загальновійськовому званню «лейтенант» відповідало спеціальне звання «сержант міліції».

В такому вигляді звання проіснувало до розпаду СРСР у 1991 році, після цього увійшовши до ієрархії тих країнах які здобувши незалежність залишили міліційну систему правоохоронних органів.

Україна

Однією з країн, що в 1991 році залишили міліційну систему правоохоронних органів стала Україна. Серед спеціальних звань української міліції, збереглося і звання старший лейтенант міліції[1][2].

2 липня 2015 року відповідно до ст. 80 розділу VII («Загальні засади проходження служби в поліції») Закону України «Про Національну поліцію», були встановлені спеціальні звання поліції. Нові звання дещо відрізняються від попередніх спеціальних звань міліції, звання лейтенант поліції відноситься до середнього класу. Згідно з розділом ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» при переатестації працівники міліції, що мали спеціальне звання лейтенант міліції, отримують спеціальне звання лейтенант поліції[3].

Знаки розрізнення

У 1931 році в міліції для позначення посадових розрядів вводиться система знаків розрізнення посадових рангів подібна до армійської, замість попередньої своєрідної системи побудованої на використанні на петлицях певної кількості «геральдичних щитів». В новій системі молодший командний склад позначався певною кількістю трикутників на петлицях, середній командний та начальницький склад — квадратів («кубарів»), старший командний та начальницький склад — прямокутників («шпал»), вищий командний та начальницький склад — ромбів.

В 1936 році в РСМ НКВС вводяться персональні спеціальні звання, а також повністю змінюються знаки розрізнення. На петлицях начальницького складу з’являються просвіти, кількістю відповідною до складу носія. Середній начальницький склад мав по одному просвіту, старший – два, вищий – три просвіта. Також на петлицях, в залежності від звання розташовувалися сріблясті п’ятипроменеві зірочки. Лейтенант міліції мав на петлицях з одним просвітом по три зірочки.

З 1939 року, коли в міліції були введені знаки розрізнення армійського зразка (аналогічні використовувалися у військах НКВС), лейтенанти міліції, отримують на бірюзові петлиці з червоним кантами, по одній «шпалі» вкритій синьою емаллю.

В 1943 році згідно з наказом №126 від 18 лютого відповідно Указу Президії Верховної Ради від 9 лютого 1943 року «О введенні нових знаків розрізнення для особового складу органів і військ НКВС» вводяться нові однострої, та нові знаки розрізнення. Замість петлиць вводяться погони на яких стали розміщуватися знаки розрізнення. Також відбувається уніфікація спеціальних звань з військовими (за виключенням вищого складу). Лейтенанти міліції аналогічно до армійських мали на срібних погонах з одним бірюзовим поздовжнім просвітом, по дві маленькі металеві золотисті п'ятипроменеві зірочки.

В 1969 році в МВС СРСР вводяться нові однострої темно-сірого кольору («маренго») замість синіх, погони також стають сірими з червоними кантами та просвітами.

Після отримання в 1991 році Україною незалежності, перший час використовуюся однострій радянської міліції.

Постановою Верховної Ради України від 22 квітня 1993 р. № 3135-XII «Про спеціальні звання, формений одяг та знаки розрізнення в органах внутрішніх справ України» встановлені спеціальні звання для осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ[4].

Згідно з наказом МВС України №535 від 24 травня 2002 року «Про затвердження Правил носіння форменого одягу та знаків розрізнення особами начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, військовослужбовцями спеціальних моторизованих військових частин міліції внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України» були переглянуті знаки розрізнення та однострої [5].

Таблиця 1.
1935 1939
Таблиця 2.
19431947 1958—1961
Таблиця 3.
1965 1969—1977


Молодше звання
Молодший лейтенант міліції
ГУРСМ НКВС
Лейтенант міліції		 Старше звання
Старший лейтенант міліції

Кінематограф
  • У 1989 році вийшла радянсько-польська кінокомедія «Дежа Вю», поставлений на Одеській кіностудії», режисера Юліуша Махульського. Серед другорядних героєв є родина міліціонерів: старшого лейтенанта Жоржа та лейтенанта Афродіти Перепльотчікових. З цікавого можна назвати, що хоч події стрічки відбуваються в 1925 році, але вже міліціонери мають спеціальні звання (введені в 1936 році), а також те, що знаки розрізнення міліціонерів відповідають з армійським зразку 35-го року, але не відповідають тим, що використовувалися в міліції. Лейтенант Афродіта Перепльотчікова використовує знаки розрізнення сержанта міліції зразку 1939-1943 років.

Примітки
  1. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/565-12 Текст Закону України «Про Міліцію» на сайті Верховної ради України
  2. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3135-12 Текст Постанови Верховної ради України «Про спеціальні звання, формений одяг та знаки розрізнення в органах внутрішніх справ України» на сайті Верховної ради України
  3. http://www.golos.com.ua/article/257729 Текст Закону України «Про Національну поліцію» на сайті Голос України
  4. Постанова Верховної Ради України від 22 квітня 1993 р. № 3135-XII «Про спеціальні звання, формений одяг та знаки розрізнення в органах внутрішніх справ України». http://zakon4.rada.gov.ua/. Верховна рада України. Процитовано 22 січня 2017.
  5. https://studfile.net/preview/5536008/page:12/#42 Наказ МВС України №535 від 24 травня 202 року «Про затвердження Правил носіння форменого одягу та знаків розрізнення особами начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, військовослужбовцями спеціальних моторизованих військових частин міліції внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України»

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.