Лень Юрій Олександрович

Юрій Олександрович Лень (нар. 30 червня 1965, Київ, УРСР) український футболіст, півзахисник. Згодом — футбольний арбітр та тренер.

Юрій Лень
Особисті дані
Повне ім'я Юрій Олександрович Лень
Народження 30 червня 1965(1965-06-30) (56 років)
  Київ, УРСР
Зріст 180 см
Вага 74 кг
Громадянство  СРСР
 Україна
Позиція півзахисник, нападник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1983—1984 «Дніпро» (Ч) 36(4)
1984—1985 «Металіст» (Х) 0(0)
1986—1987 СКА (К) 49(4)
1988—1989 «Нафтовик» (Ох) 96(27)
1990 «Нива» (В) 17(2)
1990 «Поділля» (Хм) 11(1)
1991—1992/ «Авангард»/«Верес» 73(15)
1993—1994 «Кремінь» 37(0)
1994 «Система-Борекс» 7(1)
1995 «Динамо» (Л) 18(3)
1995—1996 «Авангард-Індустрія» 44(16)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
2014—2015 «Динамо U-19» (Київ)
2016 «Єдність» (Плиски)
Суддівська діяльність
Громадянство  Україна
Місто Київська область
Професія футболіст

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Життєпис

Ігрова кар'єра

Перший тренер — Микола Кірсанов[1]. Розпочав кар'єру футболіста в 1983 році виступаючи за аутсайдера другої ліги СРСР — черкаський «Дніпро». У команді провів півтора року, після чого перейшов до харківського «Металіста», де грав за дублюючий склад.

З 1986 року по 1987 рік був гравцем київського СКА. За підсумками 1986 року команда стала третьою в фінальному етапі Другої ліги, а вже в наступному сезоні вилетіла з турніру посівши останнє місце в таблиці. Взимку 1988 року став гравцем охтирського «Нафтовика». На зборах в Ялті Лень став автором дубля у ворота берлінського «Уніона»[2]. У сезоні 1989 року став найкращим бомбардиром команди з 14 забитими м'ячами[3]. За охтирчан грав протягом двох років і провів понад дев'яносто матчів. У 1990 році виступав за вінницьку «Ниву» і хмельницьке «Поділля».

Виступав в останньому розіграші Другої нижчої ліги за рівненський «Авангард», який за підсумками сезону посів четверте місце. Разом з командою став фіналістом Кубка Української РСР, де «Авангард» поступився «Темпу» з Шепетівки. У наступному сезоні команда стала називатися «Верес». Перший розіграш Першої ліги України завершився перемогою «Вереса» у групі «А» і виходом до вищої ліги. Взимку 1993 року став гравцем кременчуцького «Кременя». У жовтні-листопаді 1994 року виступав за «Систему-Борекс» в Третій лізі. Після цього перейшов у луганське «Динамо», разом з яким став бронзовим призером другої ліги. Завершив кар'єру в 1996 році в клубі «Авангард-Індустрія» (Ровеньки).

Після закінчення кар'єри футболіста став футбольним арбітром. Спочатку діяв як лайнсмен. Працював на фінальній грі аматорського кубка України 1999 року[4]. У 2001 році почав працювати головним арбітром на матчах другої ліги. Провів у цій якості більше шістдесяти ігор[5].

Тренерська кар'єра

Пізніше перейшов на роботу дитячого тренера «Динамо» (Київ). Серед його вихованців такі футболісти як Орест Кузик, Юрій Климчук, Олександр Стеценко, Максим Казаков, В'ячеслав Лухтанов, Артур Рудько[6][7][8][9][10][11].

У 2008 році тренував групу 1992 року народження[12]. У грудні 2011 року був направлений на стажування в амстердамський «Аякс»[13]. У 2012 році приводив своїх підопічних до перемоги на турнірі в Словаччині[14] і бронзових нагород на Кубку Віктора Баннікова[15].

У 2013 році тренував команду «Динамо» 1999 року народження. Кияни ставали третіми в дитячо-юнацькій футбольній лізі України[16]. Також в цьому році приводив своїх до підопічних до срібних нагород міжнародних турнірів у Москві й Ризі[17]. Був визнаний найкращим тренером на Кубку голови КМДА[18].

Влітку 2014 року став головним тренером юнацької команди U-19[19]. За підсумками сезону 2014/15 року його підопічні посіли друге місце юнацькому чемпіонаті України. У червні 2015 року залишив свій пост[20].

У січні 2016 року був головним тренером команди «Вишневе» на Меморіалі Макарова[21]. Влітку 2016 року став головним тренером аматорської команди «Єдність»[22]. З 2017 року працює в клубі «Арсенал-Київ», де очолює команду U-19.

У вересні 2018 року після звільнення Фабріціо Раванеллі, Лень став тимчасовим виконувачем обов'язків головного тренера[23].

Примітки

  1. Улюблений учень Миколи Кирсанова
  2. 1988 рік. Архів оригіналу за 6 жовтня 2018. Процитовано 2 лютого 2018.
  3. 1989 рік. Архів оригіналу за 6 жовтня 2018. Процитовано 2 лютого 2018.
  4. «Троянда-Експрес» с. Гірка Полонка — ГПЗ с.м.т. Варва — 3: 3 17.06.1999 Кубок України серед аматорів 1998/99
  5. Лень Юрій Олександрович — суддя
  6. Орест КУЗИК: "Завжди мріяв грати в «Динамо»
  7. Юрій Климчук: За півтора року я перетворився з аматора в професійного футболіста. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 2 лютого 2018.
  8. Олександр Стеценко: «Сильна конкуренція зумовлює зростання команди в цілому»
  9. Максим Казаков
  10. В'ячеслав Лухтанов: шістнадцятирічний кандидат
  11. Рудько: «Дуже складно протистояти Шевченко»
  12. «Золота молодь» «динамівської» Академії
  13. «Динамівські» тренери відправляються на стажування в «Аякс»
  14. Юні «динамівці» — переможці Fragaria Cup 2012
  15. Кубок Віктора Баннікова об'єднує!
  16. Тренер «Динамо-U14» Юрій ЛЕНЬ: «Чекав більшого від наших бомбардирів»
  17. Результати команд динамівській Академії у 2013-му році
  18. Кубок Голови КМДА — 2013
  19. «Динамо» U-21 і U-19 гоотовятся під керівництвом нових тренерів
  20. Сергій ШМАТОВАЛЕНКО: «Юрія Льоня, який керував командою U-19 в минулому сезоні, замінить інший наставник»
  21. Колесник зіграв за «Вишневе»
  22. Лень очолив «Єдність»
  23. Киевский «Арсенал» готовится к первому в сезоне кубковому матчу

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.