Ленінградська оборонна операція

Ленінградська оборонна операція — стратегічна оборонна операція радянських військ на північному фланзі радянсько-німецького фронту в ході операції «Барбаросса». Перша складова битви за Ленінград, що проводилася військами Північного (з 23 серпня 1941 Ленінградський) й Північно-Західного фронтів за підтримки сил Балтійського флоту. З 1 вересня 1941 в операції брала участь 52-га окрема армія. Оборонні бої тривали на території Псковської, Новгородської, Ленінградської областей, Естонії та в акваторії Балтійського моря.

Ленінградська оборонна операція
Блокада Ленінграда Операція «Барбаросса»
Мобілізовані війська висуваються на передову. Ленінград. Літо 1941 Мобілізовані війська висуваються на передову. Ленінград. Літо 1941
Дата: 10 липня — 30 вересня 1941 Місце: Псковська, Новгородська,Ленінградська області, Естонія, акваторія Балтійського моря Результат: перемога Німеччини, поразка радянських військ, блокада Ленінграда Територіальні зміни: окупація німецькими військами північної Прибалтики та північно-західних областей РРФСР
Сторони
Третій Рейх	СРСР
Командувачі
В.фон Лееб Г. Райнхардт Г.фон Кюхлер Е. Буш	Собенников П. П. Курочкін П. О. Попов М. М. Ворошилов К. Є. Жуков Г. К. Трибуц В. П.
Військові формування
група армій «Північ» * 16-та армія * 18-та армія * 4-та танкова група[1] * 285-та дивізія охорони	Північний фронт * 7-ма А * 14-та А * 23-тя А Північно-Західний фронт * 8-ма А * 11-та А * 27-ма 52-га окр. А
Військові сили
517 000 о/с	725 000 о/с
Втрати
близько 60 000	близько 345 000, з них більш за 214 000 безповоротні[2] 733 300 одиниць стрілецької зброї 1492 танків 9889 гармат та мінометів 1702 бойових літаків[3]

У рамках битви проведені: Таллінська, Кінгісеппсько-Лузька фронтові оборонні операції, контрудари по угрупованню військ противника в районі Сольци, Порхов, Новоржев, а також в районі Старої Русси та Холма, Дем'янська фронтова оборонна операція.