Леонардо Веліс

Леонардо Веліс (ісп. Leonardo Véliz, нар. 3 вересня 1945, Вальпараїсо) — чилійський футболіст, що грав на позиції нападника.

Леонардо Веліс
Леонардо Веліс
Леонардо Веліс у 2014 році
Особисті дані
Народження 3 вересня 1945(1945-09-03) (76 років)
  Вальпараїсо, Чилі
Громадянство  Чилі
Позиція нападник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1964–1967 «Евертон»  ? (?)
1968–1971 «Уніон Еспаньйола» 110 (28)
1972–1974 «Коло-Коло» 88 (18)
1975–1978 «Уніон Еспаньйола» 118 (28)
1979–1982 «Коло-Коло» 78 (5)
1982–1983 «О'Хіггінс» 14 (1)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1966–1981 Чилі 39 (2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Виступав, зокрема, за клуби «Коло-Коло» та «Уніон Еспаньйола», а також національну збірну Чилі.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1964 року виступами за команду «Евертон» (Вінья-дель-Мар), в якій провів три сезони, після чого протягом 1968—1971 років захищав кольори клубу «Уніон Еспаньйола».

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Коло-Коло», до складу якого приєднався 1972 року. Леонардо Веліс дебютував у складі «Коло-Коло» 19 березня 1972 року в матчі проти клубу «Депортес Антофагаста» і відіграв за команду із Сантьяго наступні три сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Коло-Коло», був основним гравцем атакувальної ланки команди і допоміг команді виграти чемпіонат і кубок Чилі, а також стати фіналістом Кубка Лібертадорес 1973 року.

Протягом 1975—1978 років знову захищав кольори клубу «Уніон Еспаньйола». З цією командою він двічі вигравав чемпіонат Чилі в 1975 і 1977 роках і дійшов до фіналу Кубка Лібертадорес 1975 року.

1979 року повернувся до клубу «Коло-Коло». Цього разу провів у складі його команди ще три сезони, ще по два рази вигравши чемпіонат і Кубок країни. Загалом за два періоди виступів за «Коло-Коло» Вальдес провів 183 матчі в чемпіонаті Чилі і забив в них 29 голів[1].

Завершив ігрову кар'єру у команді «О'Хіггінс», за яку виступав протягом 1982—1983 років.

Виступи за збірну

23 лютого 1966 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Чилі в товариському матчі проти збірної СРСР, що завершився з рахунком 0:2.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1974 року у ФРН, де зіграв у всіх трьох матчах проти Західної Німеччини, Східної Німеччини та Австралії, але команда не здобула жодної перемоги і не подолала груповий етап.

Наступного року взяв з командою участь у розіграші Кубка Америки 1975 року, на якому зіграв у трьох іграх, але і тут чилійцям не вдалось пройти груповий раунд.

Останнім великим турніром для Веліса став розіграш Кубка Америки 1979 року, де Леонардо зіграв у шести матчах і разом з командою здобув «срібло».

Свій останній виступ за збірну Веліс провів у товариському матчі проти збірної Бразилії 26 серпня 1981 року, той матч завершився нічиєю 0:0. Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 16 років, провів у її формі 39 матчів і забив 2 голи[2].

Досягнення
Леонардо Веліс (праворуч) із президентом Чилі Себастьяном Піньєрою. 2010 рік.

Командні
Збірна Чилі
«Уніон Еспаньйола»
«Коло-Коло»
  • Чемпіон Чилі (3): 1972, 1979, 1981
  • Срібний призер чемпіонату Чилі (2): 1973, 1982
  • Бронзовий призер чемпіонату Чилі (2): 1974, 1980
  • Володар Кубка Чилі (3): 1974, 1981, 1982
  • Фіналіст Кубка Чилі (2): 1979, 1980
  • Фіналіст Кубка Лібертадорес: 1973
«О'Хіггінс»
  • Фіналіст Кубка Чилі: 1983

Примітки
  1. colocolo.cl Архівовано липень 19, 2009 на сайті Wayback Machine.
  2. solofutbol.cl

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.