Леонідов Юрій Леонідович
Юрій Леонідович Леонідов (рос. Юрий Леонидович Леонидов; 9 (22) січня 1917, Москва — 24 вересня 1989, Москва) — російський радянський актор, Народний артист РРФСР (1968).
Юрій Леонідов | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | рос. Юрий Леонидович Леонидов | |||
Народився |
9 (22) січня 1917 Російська імперія | |||
Помер |
24 вересня 1989 (72 роки) Москва, СРСР | |||
Поховання | Новодівичий цвинтар | |||
Національність | росіянин | |||
Громадянство | СРСР | |||
Діяльність | актор | |||
Заклад | Московський художній театр | |||
Роки діяльності | 1941–1989 | |||
Батьки | Леонідов Леонід Миронович | |||
Провідні ролі |
Мертві душі: Манілов Будинок з мезоніном: Белокуров Народжені бурею: Едвард Могельницький | |||
IMDb | nm0503071 | |||
Нагороди та премії | ||||
|
Біографія
Народився в родині актора Леоніда Мироновича Леонідова.
В 1941 закінчив студію імені К. С. Станиславського.
До війни — актор Московського драматичного театру імені К. С. Станіславського.
З початком війни у 1941 році пішов на фронт добровольцем.
З 1945 року — актор МХАТу імені Горького.
Помер 24 вересня 1989 року. Похований на Новодівочому цвинтарі в Москві.[1]
Фільмографія
- 1984 — Найкращі роки
- 1984 — Межа можливого
- 1980 — Коней на переправі не міняють: Микола Миколайович, заступник голови
- 1980 — Цей фантастичний світ. Випуск 4 (телеспектакль): Тускуб
- 1979 — Сьогодні і завтра: Савелій Тихонович Бажутін, найстаріший робочий
- 1979 — Мертві душі (телеспектакль): Манілов
- 1979 — Добряки: Пилип Пилипович Колесніцин
- 1976 — В одному мікрорайоні (телеспектакль): батько Ірини, робітник заводу
- 1974 — Шпак і Ліра | Skřivánek a Lyra: Артур Опендорф
- 1973 — Зоряний час (телеспектакль): начальник контррозвідки, полковник
- 1972 — Година життя (телеспектакль): полковник
- 1972 — Приборкання вогню: Морозов
- 1972 — Бій після перемоги: Смайлс, американський генерал
- 1971 — Хлопчики: Володимир Костянтинович Намісников, професор, керівник хору хлопчиків
- 1971 — Змова (телеспектакль): Фред Пренсіс, сенатор
- 1968 — …І знову травень!: Щербаков, актор, підпільник
- 1967 — Твій сучасник: міністр
- 1967 — Таємнича стіна: епізод, вчений на прес-конференції
- 1967 — Берег надії: академік Макаров
- 1966 — Тіні старого замку (телеспектакль): Яан Тедер
- 1965 — Учитель словесності (короткометражний): Полянський, штабс-капітан
- 1965 — Три пори року
- 1965 — Загибель ескадри: командир флагмана
- 1965 — Війна і мир: Несвицький
- 1965 — До уваги громадян та організацій
- 1963 — Поверніть плату за навчання (телеспектакль)
- 1963 — Бухта Олени: Шувалов: головна роль, командир дивізіону
- 1962 — Сьомий супутник (телеспектакль): полковник
- 1960 — Мертві душі: Манілов, поміщик
- 1960 — Будинок з мезоніном: Білокуров, поміщик
- 1958 — Олеко Дундич: Алекса Дундич (СРСР, Югославія):: білий офіцер
- 1957 — Народжені бурею: Едвард Могельницький
- 1950 — Мусоргський: Олександр Порфирович Бородін
- 1949 — Алітет іде в гори: Френк
Озвучував фільми: «Ти ба, масниця!» (1985, анімаційний); «Любовна недуга» (1982, Індія); «Іменем закону» (1968).
Примітки
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.