Леон Туган-Барановський

Народився в Санкт-Петербурзі в знатній родині. Після більшовицького перевороту, виїхав з батьками спершу до Столбців у західній Білорусі, а згодом до Варшави. 1925 дебютував у турнірі в Варшаві (посів 10-те місце, перемогу тоді здобув Станіслав Кон). На відбірковому змаганні 1925–26 в Варшаві, що передував першому Чемпіонату Польщі з шахів, посів 7-8 місце з 14 учасників (не зміг кваліфікуватися)[1].

У квітні 1933 року Товбін став одним із засновників Варшавського шахового клубу разом з Давидом Пшепюркою, Казімєжом Макарчиком, Пауліно Фрідманом та Ізааком Товбіним. У 1930-их роках співпрацював з міжнародними шаховими виданнями як композитор, вів шахові рубрики у варшавських журналах Dzień Polski, Strzelec та краківському Czasie. Брав участь у різного рівня індивідуальних та командних турнірах, грав у заочні шахи (за листуванням). Серед іншого, учасник ІІ командного чемпіонату Польщі з шахів у Катовіце, 1934. Згадується як автор двох підручників шахової гри, поліглот, дописував також у іноземній пресі (зокрема, Deutsche Schachzeitung, L'Echiquier, Kagans Neueste Schachnachrichten, Die Schwalbe)[2].

У часи ІІ світової війни Леон Туган-Барановський працював перекладачем у Вермахті на Східному фронті (1941—1942). Згодом, у 1943—1944 поселився у Генерал-Губернаторстві (територія Центральної Польщі в часи окупації), інформатор Армії Крайової в донесенні називає його промисловцем[3]. Грав у кількох тогочасних турнірах: у грудні 1943 посів 5–6 місце на 4-му турнірі Генерал-Губернаторства[4]. У лютому 1944 був 4-м, слідом за Юхимом Боголюбовим, Федором Богатирчуком і Гансом Репшторфом у Радомі[5][6]. Наприкінці війни виїхав у американську окупаційну зону, де публікувався під псевдонімом Wormatius[7]. Виграв приз для триходовок (у співавторстві з А.Гольдштейном) у Revista Romana de Sah, 1948. Загинув у автокатастрофі у Франкфурті коли йому було 46 років.