Лепіота червонопластинчаста

Лепіота червонопластинчаста (Leucoagaricus leucothites (Vittad.) Wasser) — гриб з родини печерицевих. Місцеві назви: парасолька гладка, ковпак рожевопластинчастий.

?
Лепіота червонопластинчаста

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Підцарство: Вищі гриби (Dikarya)
Тип: Базидієві (Basidiomycota)
Підтип: Agaricomycotina
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Підклас: Agaricomycetidae
Порядок: Агарикальні (Agaricales)
Родина: Печерицеві (Agaricaceae)
Рід: Лепіота (Lepiota)
Вид: Лепіота червонопластинчаста
Біноміальна назва
Leucoagaricus leucothites
(Vittad.) Wasser, 1977
Синоніми
  Hypophyllum scissum Paulet, [1]

Agaricus naucinus Fr., [2]
Leucoagaricus naucinus (Fr.) Singer, [3]
Agaricus holosericeus J.J. Planer, [4]
Agaricus leucothites Vittad., [5]
Lepiota densifolia Gillet, [6]
Lepiota carneifolia Gillet, [7]
Lepiota olgae Velen., [8]
Leucoagaricus subcretaceus Bon, [9]
Leucoagaricus subcretaceus Bon, [10]

Посилання
Вікісховище: Leucoagaricus leucothites
EOL: 195732
MB: 355733
IF: 355733

Будова

Шапка 3-10 см у діаметрі, товстом'ясиста, дзвоноподібна, потім опуклорозпростерта, кремово-біла, іноді у центрі жовтувата, гола, шовковисто-матова, зрідка тонкоповстиста. Пластинки білі, широкі, з віком рожевуваті. Спорова маса рожевувата. Спори 7-9,5 Х 4,5-6 мкм, безбарвні, еліпсоподібні. Ніжка висотою 5-10 см та 1-1,5(2) см в діаметрі, в основі потовщена, булавоподібна, біла, гола, шовковиста, з пухою серцевиною, з вузьким нестійким кільцем. М'якуш білий, зі слабким приємним грибним смаком та запахом.

Життєвий цикл

Росте у липні — серпні.

Поширення та середовище існування

Зустрічається по всій Україні. Росте у мішаних лісах, на галявинах, узліссях, у садах, парках, на полях, луках, пасовищах. Надає перевагу багатим гумусом ґрунтам.

Практичне використання

Добрий їстівний гриб (форма жовтіюча — неїстівна). Використовують свіжим.

Див. також

Примітки
  1. Traité sur les Champignons Comestibles: tab. 150: 1-2, t. 150:1-2 (1793)
  2. Epicrisis Systematis Mycologici: 16 (1838)
  3. Lilloa 22: 418 (1951)
  4. Indici Plantarum Erffurtensium Fungos et Plantas quasdam nuper collectas. Addit. III: 17 (1788)
  5. Descr. Funghi mang. Italia: 310 (1835)
  6. Les Hyménomycètes ou Description de tous les Champignons qui Croissent en France 1: 68 (1874)
  7. Les Hyménomycètes ou Description de tous les Champignons qui Croissent en France 1: 65 (1874)
  8. Ceske Houby 2: 210 (1920)
  9. Documents Mycologiques 11 (43): 64 (1981)
  10. Documents Mycologiques 13 (49): 49 (1983)

Джерела
  • Lepiota naucina // Mycobank.org, — CBS-KNAW Fungal Biodiversity Center Utrecht, 2016. — URL
  •   Kummer, P. 1871. Der Führer in die Pilzkunde. :1-146 
  • Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Коз'яков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні. — Київ : Урожай, 1979. — С. 102—103.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.