Леселідзе (селище)

Гячрипш, Гячрипщ, Леселідзе(абх. Гьачрыҧшь [Гечрипшь], груз. ლესელიძე [Леселідзе]) — селище міського типу (за іншими даними — село) в Гагрському муніципалітеті Автономної Республіки Абхазія (за іншими даними — в Гагрському районі Абхазії). Лежить на березі Чорного моря, за 14 км від Гагри. Фактично в селищі розташований зупинний пункт Гячрипш Абхазької залізниці (в довідниках фігурує як зупинний пункт Леселідзе Грузинської залізниці).

населений пункт
Леселідзе
абх. Гьачрыҧшь [Гечрипшь], груз. ლესელიძე [Леселідзе]
Основні дані
43°23′35″ пн. ш. 40°01′22″ сх. д.
Країна  Грузія
Мхаре Абхазька АР / Республіка Абхазія
Муніципалітет Гагрський / Гагрський район
Часовий пояс (UTC+4)
Поштовий індекс ? пошук (Пошта Грузії)
Місцева влада
Ідентифікатори і посилання
Відстань
До центру краю
До Тбілісі
Карта
Леселідзе
Леселідзе (Грузія)

Населення

За даними 1959 року в селищі Гячрипш(Леселідзе) жило 646 жителів, переважно росіяни й естонці (в сільраді в цілому — 2964 жителів, яка включала також села: переважно російсько-естонське Сальме (1268 чол.) і переважно грузино-естонське Сулева (1050 чол., 1959). До 1989 року в селищі жило 969 чоловік, у ньому переважали вже вірмени і грузини (на північ в селі Сулева — грузини (а також естонці), у селі Сальме (Псоу) — естонці, грузини, вірмени). Після війни 1990-х років у Гячрипш стали переважати вірмени й абхази, а в селах на північ — вірмени й естонці. За даними перепису 2011 чисельність населення сільського поселення (сільської адміністрації) Гячрипш становила 1546 жителів, з них 980 осіб — вірмени (63, 4%), 215 осіб — абхази (13,9%), 146 осіб — росіяни (9,4%), 205 осіб — інші (13,3%, включаючи естонців).

Історія

Засноване в XIX столітті як селище Єрмолівськ, назване на честь міністра землеробства А. С. Єрмолова, який 1894 року побував у цьому селищі. Зустрічається в літературі вказівка на зв'язок ойконімів з ім'ям відомого генерала Єрмолова, головнокомандувача в Кавказькій війні, помилково.

У 1944 році селище перейменоване на честь генерала К. М. Леселідзе (1903-1944), учасника боїв на Кавказі в роки Великої Вітчизняної війни.

Указом Президії Верховної Ради Грузинської РСР від 1 червня 1944 про перейменування села Єрмолівськ та Сальмінської сільської Ради Гагринського району Абхазької АРСР затвердили подання Президії Верховної Ради Абхазької АРСР про перейменування центру Сальмінської сільської Ради Гагринського району села Єрмолівськ у село Леселідзе і Сальмінської сільської Ради — в Леселідзевска сільська Рада.[1]

Після Другої світової війни селище було упорядковано і розвивалося як курортне. У Леселідзе з'явилися дитячий санаторій, будинок відпочинку, спортивна база-пансіонат. База вважалася улюбленим місцем для зборів і тренувань провідних спортсменів. Тут відбувалися тренування збірної СРСР з футболу й багатьох футбольних команд СРСР. Також тренувалися гандболісти й легкоатлети.

У 1975 році відкрито пам'ятник К. М. Леселідзе, автором якого є Сілован Якимович Какабадзе. Урочисте відкриття пам'ятника генералу К. М. Леселідзе відбулося в день святкування 30-річчя Великої Перемоги — 9 травня 1975 року. На мітингу виступила дочка генерала Ізольда Леселідзе, яка сказала:

"Я нескінченно рада привітати вас усіх з Днем Перемоги. З цим великим святом збіглося відкриття пам'ятника моєму батькові, це пам'ятник не тільки батькові, а й усім тим, хто пішов на війну з Грузії і не повернувся додому... "

[2]

Під час війни в Абхазії у вересні 1992 року після падіння м. Гагра разом з іншими грузинськими пам'ятниками демонтували й пам'ятник генерал-полковнику Костянтину Миколайовичу Леселідзе.

У тому ж році постановою Верховної Ради Республіки Абхазія селищу Леселідзе було повернуто[3] старовинну назву Гечріпш.[4]. [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14]

Працюють пансіонати «Геч» і «Лагуна».

Назва Гечріпш пішло від області, якою правили абхазькі (садзскі) князі Гечба і яка іменувалася Геч (по-черк. Гечкуадж — селище Гечеівців). В історичній літературі зустрічаються варіації Гечілер (турецк Гечі-лер «Гічівці»).

Примітки
  1. Абхазия: документы свидетельствуют 1937-1953 Раздел II. Репрессии против абхазского народа Часть 2. "Реорганизация" школ и переименование географических и др. названий. ПРОТОКОЛ № 43 ЗАСЕДАНИЯ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА АБХАЗСКОЙ АВТОНОМНОЙ СОВЕТСКОЙ СОЦИАЛИСТИЧЕСКОЙ РЕСПУБЛИКИ 12 июня 1944 года О переименовании села Ермоловск в село Леселидзе и Сальменского сельского Совета в Леселидзевской сельский Совет Гагринского района Президиум Верховного Совета Абхазской АССР постановляет: 1. Переименовать село Ермоловск Сальменского сельского Совета в село Леселидзе и Сальменский сельский совет в Леселидзевский сельский Совет Гагринского района. 2. Вопрос внести в Президиум Верховного Совета Грузинской ССР на утверждение. Председатель Президиума Верховного Совета Абхазской АССР подпись М. Делба Секретарь Президиума Верховного Совета Абхазской АССР подпись М. Хашба Осн.: ЦГАА, ф. 201, оп. I, д. 2, лл. 3—5. Здесь документ приводится по кн.: Абхазия: документы свидетельствуют. 1937-1953. Сухум, "Алашара", 1992.
  2. Газета «Авангард». Орган гагрского ГК КП Грузии и гагрского городского Совета депутатов трудящихся. 12 мая 1975 г. № 56 (4403). Выдающемуся полководцу. Открытие памятника Герою Советского Союза, генералу Леселидзе.
  3. 1.2.ПРИЛОЖЕНИЕ К ПИСЬМУ ПРЕДСТАВИТЕЛЕЙ АБХАЗСКОЙ ИНТЕЛЛИГЕНЦИИ ПРЕЗИДИУМУ XIX ВСЕСОЮЗНОЙ КОНФЕРЕНЦИИ КПСС (1988 г.)[V.L.1] Следующим вопросом, который относится к разряду "запретных" и остается нерешенным, является восстановление преднамеренно искаженного облика исторической топонимии Абхазии. Еще в 1936 г. по инициативе Берия и Сталина, без учета общественного мнения, интересов истории и культуры коренного населения Абхазской АССР Сухум переименовывается в Сухуми, Ткварчелы (абх. Ткварчал) в Ткварчели, Очамчиры (абх. Очамчира) в Очамчири. Вслед за этими изменениями транскрипционного порядка в пользу придачи им грузинской формы, начинается процесс замены новых названий, возникших в связи с колонизацией края в конце XIX и в начале XX веков, исключительно грузинскими. При этом не допускалось и мысли о восстановлении недавно несправедливо отвергнутых исторических имен, более того, меняются и многие уцелевшие исконные наименования. По административно-территориальному делению Абхазской АССР 1951 года, например, у Гагрском районе имелось всего 57 населенных пунктов, из которых в течение 10 лет переименовано 43. Тем самым общее число грузинских названий в этом регионе доведено до 43, при этом не было восстановлено ни одного из сохранившихся в быту, исконных названий. Например вместо того, чтобы вернуть таким населенным пунктам как Ермоловка, Пиленково, находящимся у северо-западных ворот Абхазии, их известные прежние имена Цандрипш и Гагрипш, они переименовываются в Гантиади и Леселидзе. Последний именуется в честь советского генерала Леселидзе36[V33], который ни по месту рождения, ни жительства или деятельности, не имел прямого отношения к данной местности. Дело было конечно же не в генерале. Цель преследовалась вполне определенная: всем въезжающим в Абхазию, должно быть ясно, что они уже в пределах Грузии.]
  4. О восстановлении некоторых исконных названий населённых пунктов Республики Абхазия
  5. Газета "Бзыбь". 1989 г. №17. Абхазское письмо.
  6. Газета "Бзыбь". 1989 г. №20. Абхазское письмо.
  7. Газета "Бзыбь". 1989 г. №21. Абхазское письмо.
  8. Газета "Бзыбь". 1989 г. №22. Абхазское письмо.
  9. Газета "Бзыбь". 1989 г. №24. Абхазское письмо.
  10. Газета "Бзыбь". 1989 г. №26. Абхазское письмо.
  11. Газета "Бзыбь". 1989 г. №27. Абхазское письмо.
  12. Газета "Бзыбь". 1989 г. №28. Абхазское письмо.
  13. Газета "Бзыбь". 1989 г. №29. Абхазское письмо.
  14. Газета "Заря Востока". 1989 г. №№174, 175, 176-177. По поводу искажения истории грузино-абхазских взаимоотношений. Ответ видных грузинских ученых авторам "Абхазского письма".

Джерело
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.