Республіка Абхазія

Респу́бліка Абха́зія (абх. Аҧсны Аҳәынҭқарра) — самопроголошена республіка, держава з обмеженим визнанням на території Грузії. Республіка знаходиться у історичному регіоні Абхазія, на південь від Кавказького хребта. Столиця республіки — місто Сухумі. Державна мова — абхазька; російська мова також визнається офіційною.

Частково визнана держава
Республіка Абхазія
абх. Аҧсны Аҳәынҭқарра
рос. Респу́блика Абха́зия

Прапор Герб
Гімн: Аиааира
Розташування Республіки Абхазія
Столиця Сухумі
40°00′ пн. ш. 41°01′ сх. д.
Визнання країн ООН 5 із 193
Офіційні мови абхазька, російська[1]
Форма правління Президентська республіка
Президент
Віце-президент
Прем'єр-міністр		Рауль Хаджимба
Михайло Логуа
Леонід Лакербая
Проголошення незалежності від Грузії (міжнародно невизнана) 26 листопада 1994[джерело не вказане 1552 дні] 
Площа
 - Загалом 8660 км² (163)
Населення
 - перепис 2011  ▼ 240 705
 - Густота 29/км²
ВВП (ПКС) 2011 р., оцінка
 - Повний 709,29 млн. 
 - На душу населення 2955 
Валюта російський рубль, апсар (RUB)
Часовий пояс
Домен Жодного
Телефонний код +7 840 та 7 940
Абхазія є лише частково визнаною державою. 26 серпня 2008 року незалежність Абхазії першою у світі визнала Росія (фактично країна-окупант). Згодом те саме зробили Нікарагуа, Венесуела, Науру та Сирія[2]. З точки зору міжнародного права Абхазія є окупованою частиною території Грузії (див. Абхазька Автономна Республіка). 13 червня 2013 року Генасамблея ООН прийняла резолюцію, в котрій Абхазію та Південну Осетію також названо територією Грузії. Резолюцію підтримали 62 країни, 84 утримались та 16, серед них і Росія, проголосували проти резолюції[3][4].
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Республіка Абхазія

В радянські часи на її території містилася Абхазька Автономна Радянська Соціалістична Республіка, частина Грузинської РСР.

Під час війни в Абхазії 1992—1993 років республіка отримала військову підтримку Росії, і з тих пір є де-факто незалежною від Грузії.

За грузинськими законами, на території Абхазії міститься Абхазька Автономна Республіка. Більшість країн світу розглядають самопроголошену республіку як частину Грузії. Водночас 5 країн-членів ООН визнають її незалежність: Росія, Нікарагуа, Венесуела, Науру, Сирія[2].

Історія

28 серпня 1990 республіка в односторонньому порядку змінила свій статус, і замість автономії у складі Грузії проголосила суверенітет з назвою Абха́зька Радянська Соціалісти́чна Респу́бліка, яку носила до 23 липня 1992.[5]

1992[джерело не вказане 1552 дні] року депутати-абхази Верховної Ради Абхазії за бойкоту депутатів-грузинів проголосили незалежність від Грузії, що спричинило грузинсько-абхазький збройний конфлікт, під час якого самопроголошеній «республіці» надавала військову підтримку РФ.

Незалежність республіки визнана лише 5 державами — членами ООН і самопроголошеними утвореннями пострадянського простору підконтрольними Російській Федерації. У документах ООН Абхазія розглядається як територія Грузії[6][7]. Грузією Абхазія розглядається як територія Абхазької Автономної Республіки, окупована російськими збройними силами. Постійний російський військовий контингент, розташований по усій «республіці», чисельно щонайменше вдвічі перевищує так звані «збройні сили Республіки Абхазія» (про порівняння технічних та кількісних характеристик озброєння навіть годі казати), начальником генерального штабу останніх призначено також громадянина Росії, кадрового офіцера російських військ.

Кордонами «республіки» опікуються російські прикордонники. Спецслужбу очолює вихованець вищої школи КДБ СРСР. Офіційною валютою так званої «республіки» є російський рубль. За оцінками Stratfor на утримання «республіки» Росія щорічно витрачає близько 300 млн. usd.[8] Так звана «Республіка Абхазія» — класичний приклад прокремлівського маріонеткового квазіутворення на території Грузії[9][відсутнє в джерелі], призначенням якого є контроль за стратегічною (для Кавказа) Кодорською ущелиною та блокування руху Грузії до НАТО[10].

Міжнародно-правовий статус

Абхазія, не враховуючи поодиноких випадків, не визнається світовою спільнотою як незалежна. Після російсько-грузинської війни 2008-го року була визнана Росією, а потім ще кількома державами. Уряд Грузії, як і весь цивілізований світ, розглядає її як окуповану Росією територію Грузії. Нижче наведені держави, які офіційно визнали суверенітет Республіки Абхазія.

Держави-члени ООН (членами ООН є 193 держави)

Частково визнані і невизнані держави

Раніше визнавали
  •  Вануату визнала Абхазію 23 травня 2011, відкликала визнання 20 травня 2013.
  •  Тувалу визнала Абхазію 18 вересня 2011, відкликала визнання 31 березня 2014.

Населення

Після етнічних чисток та депортації грузинів 1993—2008 років (в результаті чого населення республіки впало більш ніж втричі) найбільшу етнічну групу населення Абхазії зараз складають абхази (близько 37 %), решта — грузини (30 %), росіяни (12 %), вірмени (12 %)[11].

Політика

Вибори

Вибори в Абхазькій республіці не визнаються за легітимні практично жодною країною світу.

25 серпня 2019 на окупованій РФ грузинській території пройшли так звані вибори президента республіки, в яких брали участь дев'ять кандидатів. Український МЗС не визнає «вибори» і вважає їх за спробу РФ легітимізувати окупаційний режим на території Грузії[12].

Збройні сили

Збройні сили Абхазії складаються із сухопутних військ, військово-повітряних та військово-морських сил.

Росія розміщує свої війська в цьому регіоні ще з початку 90-тих[13]. 24-го листопада 2014 Росія та невизнана республіка підписали договір про військову кооперацію для створення «об'єднаної групи військ».[14]

Примітки
  1. Згідно зі ст.6 Конституції Абхазії Архівовано 21 березня 2009 у Wayback Machine. «Державною мовою є абхазька. Російську мову разом із абхазькою визнано мовою державних та інших установ.»
  2. Сирія офіційно визнала Південну Осетію та Абхазію
  3. ООН: Абхазия и Южная Осетия — территория Грузии, 14 июня 2013
  4. Генассамблея ООН приняла резолюцию, в которой Абхазия и Южная Осетия названы частями Грузии, ТАСС, 13 июня 2013
  5. Декларация о государственном суверенитете Абхазской ССР Советская Абхазия, 28 августа 1990 года // К союзу суверенных народов. Сборник документов. Сост. А. И. Доронченков. М.: Институт теории и истории социализма ЦК КПСС, 1991 стр. 246—249
  6. Чавес пообещал признать независимость Абхазии и Южной Осетии/BBC Russian/10 сентября 2009 г.
  7. Резолюция, принятая Генеральной Ассамблеей 13 июня 2013 года/Генеральная Ассамблея, Шестьдесят седьмая сессия, Пункт 34 повестки дня.
  8. (рос.) https://republic.ru/posts/56505
  9. Олег Панфілов. Що Путін робив в Абхазії.— Новое время, 11 Серпня 2017
  10. Ярослав Тинченко. Російські військові бази та совковий спадок Заходу.— Український тиждень, 6 лютого, 2015 11:23
  11. Ethnic makeup of Abhazia
  12. Україна не визнає так звані вибори в Абхазії. РБК-Украина (рос.). Процитовано 26 серпня 2019.
  13. Harding, Luke; агенства (25 листопада 2014). Georgia angered by Russia-Abkhazia military agreement. The Guardian. ISSN 0261-3077. Процитовано 17 листопада 2016.
  14. Договор между Российской Федерацией и Республикой Абхазия о союзничестве и стратегическом партнерстве. Президент Росії. 24 листопада 2014. Процитовано 17 листопада 2016.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.