Лехітські мови
Лехітські мови — секція західнослов'янських мов, що містить три живі мові в Центральній Європі, головно в Польщі, а історично також у Брандербургу, Мекленбургу та Західній Померанії, тобто на північному сході Німеччини. Лехитські мови існували на території, де мешкали лехіцькі племена.
![](../I/%D0%9B%D0%B5%D1%85%D1%96%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B0_%D1%83_IX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%96.png.webp)
Мапа розселення лехітських племен
До лехітських мов належать:
- Польська — (ISO 639-1 код: pl, ISO 639-2 код: pol)
- Померанська †
- Кашубська — (ISO 639-2 код: csb)
- Словінська †
- Сілезька (ISO 639-3 код: szl)
- Полабська † — (SIL код: pox)
Рисами лехітських мов є:
- Мутація праслов'янських ě, e, ę перед альвеолярними приголосними (звук, під час вимовляння якого язик торкається до піднебіння біля альвеол) в a, o, ą, ǫ.
- Перехід праслов'янських dj, gě, gi у dz [ʒ], dze [ʒe], dzy [ʒj].
- Відсутність переходу g → h.
- Наявність носових голосних.
- так зване четверте пом'якшення задньопіднебінних звуків у польській та кашубській мовах.
Термін лехітський походить від старої назви *lěchy для лехітських народів (на відміну від *čěchy, яке стосується до чехів).
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.