Лещенко Іван Федорович
| Лещенко Іван Федорович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився |
24 квітня 1923 (98 років) Кирило-Ганнівка | |||
| Громадянство |
 СРСР →  Україна | |||
| Діяльність | перекладач, письменник | |||
| Alma mater | Філологічний факультет Київського університету (1959) | |||
|
| ||||
Лещенко Іван Федорович (* 24 квітня 1923, Кирило-Ганнівка, хутір Лещенки — нині Зіньківський район), український перекладач, член спілки журналістів України.
Життєпис
Походить з селянської родини, при колективізації родина була вислана в Сибір. Батько воював в російсько-японську війну 1905 року, з дружиною виховували сімох дітей, Іван був наймолодшим. Повернулися 1932, Голодомор 1933 пережив у Полтаві, рятувався вербовою корою: «Мати, було, приходить і каже, що у тих пиріжках із м'ясом… ніготь знайшли… Рідний батько, рідна мати вбивали дітей — то було страшне… У нашій сім'ї голод пережили всі, слава Богу».
Після Другої світової війни закінчив 1959 року Київський університет — філологічне відділення, працював перекладачем в «Інтуристі».
25 років відпрацював у видавництві «Дніпро» — старший редактор відділу зарубіжної літератури.
Перекладав англомовну літературу. Спільно з В. Митрофановим, Маром Пінчевським, Ю. Покальчуком та рядом інших переклав твори
- Ернеста Хемінгуея — 4-томник;
- Марка Твена — 1972 — спільно з Ростиславом Доценком, Юрієм Лісняком та іншими,
- 1989 — «Моя біографія» Чарлза Спенсера Чапліна — разом з Маром Пінчевським.
2003 року з його слів студенти записали дані про Голодомор. Станом на 2006 рік проживав в Києві.