Либідь (супутник)
«Либідь» — перший український геостаціонарний телекомунікаційний супутник.
Либідь | |
---|---|
КА «Либідь» | |
Основні параметри | |
Повна назва | Либідь |
Організація | ДКАУ |
Оператор | Укркосмос Україна |
Тип апарата | Супутник зв'язку |
Штучний супутник | Землі |
Ракета-носій | Зеніт-3SLBФ |
Космодром | Байконур |
Технічні параметри | |
Маса | 1200 кг |
Потужність | 3 кВт |
Час активного існування | 15 років |
Орбітальні дані | |
Тип орбіти | ГСО |
Вебсторінка | |
Вебсторінка | http://www.ukrkosmos.com/project-main/libyd/ |
Призначення
Головним призначенням супутника «Либідь» є формування Національної системи супутникового зв'язку України, в тому числі:
- надання послуг регіонального і закордонного телебачення і радіомовлення;
- безпосереднього телемовлення;
- надання послуг мультимедіа й Інтернет;
- забезпечення передачі даних, телефонії, відеоконференцій та Інтранет на основі VSAT.
Супутник створювався на базі універсальної космічної платформи.
«Либідь» повинен був забезпечити пряму телевізійну трансляцію і швидкісний інтернет-доступ в країнах Східної Європи, частині Азії і на Близькому Сході. Експерти прогнозують підвищений попит на місткості вітчизняного космічного апарату через перехід багатьох закордонних і вітчизняних телеканалів у формат HD.
Виробництво
Основним підрядником будівництва супутника була визначена канадська компанія MacDonald Dettwiler and Associates (MDA), яка є провідним світовим виробником корисних навантажень для супутників зв'язку. MDA створить для супутника «Либідь» електроніку, запустить космічний апарат в орбітальну позицію 38,2° східної довготи та побудує для нього два центри контролю. Корпус і двигуни супутника будуть побудовані в Україні.
Загальна вартість будівництва космічного апарата і його наземної допоміжної інфраструктури для ДКАУ становить $ 254,6 млн. Для фінансування його будівництва буде взято кредит на 10 років у Експортного агентства Канади (EDC).
Субпідрядником виступав ІСС імені академіка М. Ф. Решетнева, який є відповідальний за супутникову платформу і конструкцію модуля корисного навантаження. Крім того, ІСС здійснює інтеграцію і випробування космічного апарата, його доставлення на космодром, бере участь в передпускових роботах, надає послуги з управління КА на початкових етапах експлуатації та проводить орбітальні випробування платформи. Також ІСС навчає персонал наземного комплексу управління КА «Либідь».
Загалом, вартість виробництва і підготовки супутника до запуску склала понад $ 300 млн[1].
Корисне навантаження
Зв'язкове корисне навантаження космічного апарату «Либідь»[2], що поставляється компанією MDA, включає в себе 24 транспондера в Ku-діапазоні, з яких активними є 20[3]. Потужність кожного транспондера складе 100—110 Ватт. У зону покриття променів супутника входять Східна Європа, частина Азії і Близький Схід.
Орбітальна позиція
Орбітальна позиція супутника, що була запланована (38,2° с.д.), викликала протести з боку французького супутникового оператора Eutelsat, який стверджував, що український супутник може конфліктувати з французькими супутниками на позиції 36° E. На сьогодні Eutelsat пропонує змінити орбітальну позицію українського супутника на 48° пн.д. натомість обіцяючи українській стороні можливість користування ретранслятором одного із супутників компанії[4].
Запуск
Запуск національного супутника зв'язку «Либідь» за допомогою ракети-носія «Зеніт-3SLБ» з космодрому Байконур планувався на 2011 рік. Проте згодом дата запуску неодноразово переносилися. У листопаді 2016 року Державне космічне агентство України повідомило про плани запустити «Либідь» у 2017 році. Затримка із запуском була пояснена втратою наземного комплексу управління супутником, створеного біля м. Євпаторії. У результаті було побудовано наземний сегмент в альтернативній конфігурації на території, підконтрольній Україні[5].
Станом на кінець грудня 2017 року, згідно з інформацією, яку надав голова Державного космічного агентства України Павло Дегтяренко, виникла ситуація, коли в канадської компанії MacDonald Dettwiler and Associates (MDA) з'явилося небажання продовжувати роботу над проєктом, а саме: «MDA, яке є підрядником з розробки та запуску цього космічного апарату, заявило про вихід з проєкту 7 вересня. Протягом цього часу ми зробили ряд зусиль і на урядовому рівні, і на рівні космічного агентства, щоб повернути MDA до проєкту. Зараз вони не згодні.» Окрім цього, сформувалася низка інших об'єктивних і суб'єктивних проблем, які не дали здійснити запуск національного супутника зв'язку «Либідь» у 2017 році[6].
Згідно з відомостями зі джерел на космодромі Байконур, запуск національного супутника зв'язку «Либідь» у 2018 році також не відбувся з причини відсутності ракети-носія «Зеніт-3SLВФ»[7].
В даний час супутник «Либідь» знаходиться на зберіганні в ІСС імені академіка М. Ф. Решетнева в м. Желєзногорську (Росія).
Примітки
- У Раді хочуть почути, куди Держкосмос витратив $1 мільярд
- КБ Южное разрабатывает украинский спутник связи "Либидь" для ЕССПИ. yuzhnoye.com.ua. Процитовано 3 листопада 2019.
- Архівована копія. Архів оригіналу за 2 липня 2012. Процитовано 20 вересня 2011.
- Україна готується до запуску свого першого супутника зв'язку «Либідь». Еспресо. 10.11.2016. Процитовано 10.11.2016.
- «Космічний розпил»: як Україна через корупцію не змогла запустити супутник. 20.12.2017, 08:24
- Український супутник не запустять з Байконура ракетою «Зеніт-3SLВФ» через її відсутність. 09.02.2018, 21:48