Державне космічне агентство України

Держа́вне космі́чне аге́нтство Украї́ни (ДКАУ) — спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади України, який забезпечує реалізацію державної політики в галузі космічної діяльності та несе відповідальність за стан розвитку галузі.[5]

Державне космічне агентство України
(ДКАУ)
Загальна інформація
Країна  Україна
Дата створення 29 лютого 1992
Керівництво діяльністю здійснює Кабінет Міністрів України
Штаб-квартира 01010, м. Київ, вул. Московська, 8
Річний бюджет 1 115 098 200 ₴[1]
Голова Володимир Тафтай[2]
Перший заступник Голови Володимир Бень[3]
Заступник Голови Володимир Міхеєв[4]
Ключовий документ Положення «Про Державне космічне агентство України»
nkau.gov.ua

До 9 грудня 2010 року мало назву «Національне космічне агентство України» (НКАУ)[6].

Історія
Ракета «Зеніт-2» готова до старту.

Наприкінці 1991 року, після розпаду СРСР, Україна успадкувала майже третину радянського ракетно-космічного потенціалу. Після оголошення Україною без'ядерного статусу міжконтинентальні бойові ракети, розташовані на території України, знято з бойового чергування та демонтовано, а вітчизняний ракетно-космічний комплекс переорієнтовано виключно на мирні цілі.

29 лютого 1992 року, Указом Президента при Кабінеті Міністрів України було створено Національне космічне агентство України, яке взяло під своє управління понад 30 конструкторських бюро, наукових організацій та установ, військових частин і промислових підприємств, які безпосередньо займалися космічною діяльністю. Серед них — дніпропетровські підприємства ДП "КБ «Південне» і ВО «Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова», харківські — «Комунар», «Хартрон», НДІ радіовимірювань, київські — ЦКБ і завод «Арсенал», «Київприлад» і Київський радіозавод, Євпаторійський центр дальнього космічного зв'язку. Сьогодні Україна відома на світовому ринку своєю космічною продукцією: ракетами-носіями «Зеніт-2», «Циклон-3», «Дніпро»; космічними апаратами «Січ» і «АУОС»; апаратурою стикування «Курс» для Міжнародної космічної станції; системами наведення ракет, апаратурою систем керування для космічних комплексів «Союз», «Прогрес», «Протон»; унікальними об'єктами наземної інфраструктури: радіотелескопом РТ-70, контрольно-коригувальними станціями для глобальних навігаційних супутникових систем, мережею спостережень геофізичних явищ. Космічна галузь національної економіки стала однією з ключових, а космічна діяльність України є складовою частиною міжнародних зусиль із дослідження та використання космічного простору. Відповідно до Указу Президента України «Про Положення про Національне космічне агентство України» від 22 липня 1997 р., який доповнений Указами від 15 вересня 1998 р. і 29 травня 1999 р., Національне космічне агентство України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики в галузі космічної діяльності, здійснює керівництво дорученою йому сферою управління, несе відповідальність за стан її розвитку.

У 1999 р. було змінено статус НКАУ, у його підпорядкування було передано більше 20 підприємств і організацій, серед яких ДП "КБ «Південне» і ВО «Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова». Тим самим було створено самостійну космічну галузь народного господарства України.

19 липня 2017 року Кабінет Міністрів України своєю постановою утворив два державні концерни: «Арсенал — сучасні космічні системи» та «Зірка-Технології»[7]

9 грудня 2020 року введено в експлуатацію новий український радіотелескоп РТ-32 (Центр космічного зв'язку в Золочеві).[8][9][10]

Структура ДКА

До структури ДКАУ належать:

  • Департамент космічних проектів
  • Управління міжнародних зв'язків
  • Управління фінансово-економічної політики
  • Управління космічної виробничої інфраструктури
  • Управління забезпечення космічної діяльності

Для обговорення найважливіших напрямів діяльності та розвитку космічної галузі в ДКАУ утворено Колегію та Науково-технічну раду.

Конструкторські бюро та НДІ
  • Державне підприємство «Науково-дослідний технологічний інститут приладобудування»
  • Державне підприємство «Дніпровський проектний інститут»
  • Державне підприємство «Конструкторське бюро „Південне“ ім. М. К. Янгеля»
  • Казенне підприємство спеціального приладобудування «Арсенал»
  • Науково-дослідний та проектний інститут «Союз»

Машино- та приладо-будівні підприємства

Спеціалізовані установи

Установи подвійного підпорядкування
  • Інститут технічної механіки НАНУ-НКАУ (м. Дніпро)
  • Міжнародний центр космічного права (м. Київ)
  • Інститут космічних досліджень НАНУ-НКАУ (м. Київ)
  • Львівський центр Інституту космічних досліджень НАНУ — НКАУ (м. Львів)

Керівництво

ДКАУ очолює Голова, якого призначає на посаду і звільняє з посади Кабінет Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України. Генеральний директор має першого заступника та заступника, які призначаються на посаду і звільняються з посади в установленому порядку Кабінетом Міністрів України.

Керівники агентства

Генеральні директори Національного космічного агентства України (до 1997 р. — Національного космічного агентства України при Кабінеті Міністрів України)

Голови Державного космічного агентства України

  • Алексєєв Юрій Сергійович (23 грудня 2010 — 16 жовтня 2014)[11]
  • Голуб Олександр Юрійович, тимчасовий виконувач обов'язків (16 жовтня 2014 — 21 січня 2015)
  • Уруський Олег Семенович (21 січня 2015 — 19 серпня 2015)[12]
  • Сабадош Любомир Юрійович (19 серпня 2015 — 22 липня 2016)[13]
  • Голуб Олександр Юрійович, тимчасовий виконувач обов'язків (25 липня — 13 вересня 2016)[14]
  • Радченко Юрій Миколайович, виконувач обов'язків (14 вересня 2016 — 23 серпня 2017)[15][16]
  • Дегтяренко Павло Глібович (31 серпня 2017 — 3 листопада 2019)[17][18]
  • Міхеєв Володимир Сергійович, тимчасовий виконувач обов'язків (3 листопада 2019 — 24 січня 2020)[19]
  • Усов Володимир Володимирович (24 січня 2020 — 16 листопада 2020)[20][21]
  • Лев Михайло Олександрович, тимчасовий виконувач обов'язків (з 16 листопада 2020)[22]
  • Міхеєв Володимир Сергійович, тимчасовий виконувач обов'язків (з 23 лютого 2021 — 01 березня 2021)[23]
  • Тафтай Володимир Володимирович (з 01 березня 2021 — до т.ч.)[24]

Завдання ДКА
  • розробка концептуальних основ державної політики у галузі дослідження і використання космічного простору в мирних цілях та в інтересах безпеки держави;
  • забезпечення організації і розвитку космічної діяльності в Україні та під юрисдикцією України поза її межами;
  • сприяння підвищенню обороноздатності та національної безпеки держави з використанням космічних засобів;
  • організація та розвиток співробітництва України з іншими державами та міжнародними організаціями у космічній галузі.

Космічні програми України
Відстеження об'єктів в Євпаторії.

Космічна діяльність в Україні здійснюється на основі Національної Космічної Програми України, яка розробляється терміном на п'ять років та затверджується Верховною Радою України і підписується Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України. Державне космічне агентство України спільно з центральними органами виконавчої влади та Національною Академією Наук України відповідає за розробку Національної Космічної Програми України, виходячи з мети та базових принципів космічної діяльності України.

Перша Космічна Програма України тривала у період 1994—1997 р.р. Вона заклала правову базу космічної діяльності України та сприяла ухваленню низки законодавчих актів для регулювання Урядом цієї діяльності. Перша Програма була спрямована на збереження наукового та виробничого потенціалу в космічній галузі в інтересах національної економіки і безпеки України, а також на сприяння входженню України на міжнародні ринки космічних послуг. Україна приєдналася до міжнародних агентств, діяльність яких стосується дослідження або використання космічного проектору. Серед них — Комітет ООН з мирного дослідження космічного простору (COPUOS), Світовий Комітет з космічних досліджень (COSPAR), Світова Організація супутникового дослідження Землі (CEOS), Міжнародна Федерація Астронавтики (IAF).

Леонід Каденюк, перший космонавт незалежної України.

Було укладено рамкові повномасштабні угоди про співробітництво в галузі космічних досліджень із Російською Федерацією, США, Китаєм, Бразилією, Індією та іншими країнами, меморандуми з 23 державами.

Також у цей період було запущено перший супутник незалежної України — «Січ-1».

Другу космічну програму (1998—2002 р.р.) було ухвалено Верховною Радою 1997 року, законодавчо встановлено основні цілі, завдання, пріоритети та шляхи реалізації національної космічної діяльності на період, який передбачає формування внутрішнього ринку космічних послуг, входження на міжнародні космічні ринки з вітчизняними товарами та послугами, інтеграцію України в міжнародну космічну спільноту, створення наземної космічної інфраструктури, розгортання багатофункціонального національного орбітального угрупування космічних засобів.

Третя Космічна Програма (2003—2007 р.р.) мала на меті реалізувати єдиний державний підхід до питання космічної діяльності, ефективного використання науки і технологій, зміцнення виробничого потенціалу з метою забезпечення відповідності рівня космічної діяльності України її геополітичним та економічним інтересам.

Четверта Загальнодержавна цільова науково-технічна космічна програма України (ЗКПУ) на 2008—2012 роки, яка визначає пріоритети та шляхи розвитку космічної діяльності держави, була затверджена Законом України від 30 вересня 2008 року № 608. У ЗКПУ враховані довгострокові інтереси держави, сучасні тенденції розвитку космонавтики, наявний науково-технічний потенціал космічної галузі.

За характеристиками космічного потенціалу Україна належить до провідних космічних держав світу. Статус України як космічної держави визначається її практичною участю у світовому ринку космічних послуг[джерело?].

Україна створює ракетно-космічну техніку (РКТ) та надає послуги із запуску, має розвинену наземну інфраструктуру, забезпечує підтримання високого рівня національної космічної науки. Четверта ЗКПУ покликана реалізувати нову модель провадження космічної діяльності України — гармонізацію досягнутого рівня космічних технологій та ефективності їх практичного використання, доведення результатів до кінцевого споживача.

Метою Програми є забезпечення розвитку й ефективного використання космічного потенціалу України для розв'язання нагальних проблем у сфері безпеки держави, впровадження високих технологій, а також підвищення рівня науки й освіти.

Починаючи з 10.02.2010 року, на Інтернет-сторінці «Громадянське суспільство і влада» велося громадське обговорення проєкту Концепції реалізації державної політики України у сфері космічної діяльності на період до 2030 року[25], яка визначає пріоритети й стратегічні напрями космічної діяльності, а також механізми та засоби реалізації державної політики в цій галузі.

Проєкт Концепції реалізації державної політики України у сфері космічної діяльності на період до 2030 року підготовлено згідно з окремим дорученням Прем'єр-міністра України від 9 червня 2008 року № 31802/0/1-08 з метою підвищення ефективності космічної діяльності для перетворення її в дієвий інструмент впливу на вирішення актуальних завдань соціально-економічного, екологічного, культурного і освітнього розвитку суспільства, підтримки національної безпеки та реалізації геополітичних інтересів держави.

Космічні апарати

Дивись: Список українських космічних апаратів, виведених на навколоземну орбіту

Виведені на навколоземну орбіту

Проєктуються чи розробляються
  • «Січ-2М» — супутник оптично-електронного дослідження Землі (наразі розробляється).
  • «Либідь» — геостаціонарний супутник зв'язку, (на зберіганні у російського виробника, запуск було передбачено на кінець 2014 року[29], у зв'язку з анексією Криму перенесено[30]).
  • «Січ-3-0» — супутник дистанційного зондування Землі з оптико-електронним телескопом метрового розрізнення, (наразі розробляється).
  • «Січ-3-Р» — супутник радіолокаційного дистанційного зондування Землі високого розрізнення із синтезованою апертурою антени, (наразі створюється).
  • «Либідь-М» — український супутник зв'язку, (наразі розробляється).
  • «Укрселена» — український Місячний орбітальний зонд (наразі йде проробка концепції)
  • «Попередження» — український супутник наукового призначення для досліджень іоносферних ефектів, пов'язаних з сейсмічною активністю. (наразі створюється)
  • «Інтербол-Прогноз» — український супутник наукового призначення для моніторингу механізмів взаємодії: міжпланетний простір- магнітосфера — іоносфера. (наразі створюється)
  • «Січ-2-1» — космічний апарат дистанційного зондування Землі у видимому і ближньому інфрачервоному діапазонах довжин електромагнітних хвиль[31].

Ракети-носії України

Виведені з експлуатації

В експлуатації

Перспективні

Міжнародні космічні програми

ДКА бере активну участь у міжнародних програмах. Співпраця ведеться як з РФ, так і зі США, останнім часом ведеться активна співпраця з Європейським космічним агентством. Визначними проектами міжнародного масштабу є:

9 жовтня 2015 року Державне космічне агентство України призупинило співпрацю з РФ на міждержавному рівні, водночас продовжуючи роботу над проектами міжнародної кооперації[32].

13 листопада 2020 року Державне космічне агентство України підписало Домовленості в рамках програми NASA «Артеміда» (англ. Artemis Accords) щодо принципів співпраці в цивільному дослідженні й використанні Місяця, Марсу, комет та астероїдів в мирних цілях ґрунтуючись на засадах договору про космос та приєдналося до космічних агентств інших країн-учасників програми.[33]

Наземні українські комплекси
70-м антена П-2500 (РТ-70)

Свою роботу він розпочав з прийому сигналу з першого штучного супутника Землі 4 жовтня 1957 року. 12 квітня 1961 року комплекс забезпечував УКХ радіозв'язок з першим космонавтом Юрієм Олексійовичем Гагаріним. Саме з цього комплексу здійснюється керування українськими космічними апаратами в космосі. Наразі не доступний для користування українськими фахівцями через анексію півострову Крим, масову зраду українських військових та некомпетентність керівництва в Києві і Сімферополі.

  • «Головний центр спеціального контролю» — комплекс призначений для здійснення контролю національними технічними засобами за додержанням міжнародних договорів про заборону ядерних випробувань та моніторингу геофізичних явищ на Земній кулі.

На базі обчислювальних засобів ГЦСК створений спільний (разом із ІГФ НАНУ) Національний центр даних Національної системи сейсмічних спостережень України. Технічні засоби ГЦСК включені до Міжнародної системи моніторингу Підготовчої комісії Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань. За час існування Головним центром зареєстровано всі ядерні випробування на іноземних полігонах та землетруси на території України.

- керування космічними апаратами в Україні;
- прийому, обробляння, зберігання і розповсюдження інформації дистанційного зондування Землі;
- контролю навігаційного поля та видачі диференційованої поправки.
Центр розгорнутий у Дунаєвецькому районі Хмельницької області 1974 року.
1980 року забезпечував трансляцію телевізійних передач з XXII Олімпійських ігор у Москві.
За час існування проведено десятки тисяч сеансів управління космічними апаратами та сеансів прийому спеціальної інформації.
У ЦПОСІ та КНП розміщено архів ДЗЗ ДКА.

Бюджет
  • 2016 — ₴ 3,4 млрд.[34]
  • 2017 — ₴ 2,49 млрд.[35]

Див. також

Виноски
  1. https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/85/f501426n155.xls
  2. https://sud.ua/ru/news/ukraine/194163-kabinet-ministriv-priynyav-nizku-kadrovikh-rishen-ves-perelik/
  3. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2021 року № 984-р «Про призначення Беня В.П. першим заступником Голови Державного космічного агентства України».
  4. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2015 року № 1046-р «Про призначення Міхеєва В.С. заступником Голови Державного космічного агентства України».
  5. https://www.nkau.gov.ua/ua//
  6. Указ Президента України від 9 грудня 2010 року № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади»
  7. В Україні утворять два державні концерни в космічній галузі. http://mil.in.ua. Український мілітарний портал. 19 липня 2017. Процитовано 19 липня 2017.
  8. Введено в експлуатацію новий український радіотелескоп РТ-32. Space.com. 9 грудня 2020
  9. Во Львовской области открыли новый украинский радиотелескоп для изучения космоса – фото. Liga.net. 9 грудня 2020
  10. В Україні введено в експлуатацію новий радіотелескоп РТ-32. Mil.in.ua. 9 Грудня, 2020
  11. Урядовий портал :: До відома! Перелік посадовців, які звільнені або підлягають звільненню в рамках реалізації закону «Про очищення влади»
  12. Головою космічного агентства України став Олег Уруський
  13. Уряд призначив Сабадоша головою Державного космічного агентства
  14. Державне космічне агентство України — Історія. www.nkau.gov.ua. Процитовано 19 травня 2019.
  15. Про призначення Радченка Ю. М. виконуючим обов’язки Голови Державного космічного агентства України. Кабінет Міністрів України. 14 вересня 2016. Процитовано 2 грудня 2019.
  16. Про звільнення Радченка Ю. М. від виконання обов’язків Голови Державного космічного агентства України. Кабінет Міністрів України. 23 серпня 2017. Процитовано 2 грудня 2019.
  17. Державному космічному агентству призначили нового керівника /Українські національні новинир, 31.8.2017 /
  18. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2019 року № 1021-р «Про звільнення Дегтяренка П.Г. з посади Голови Державного космічного агентства України».
  19. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2019 року № 1023-р «Про тимчасове покладення виконання обов'язків Голови Державного космічного агентства України на Міхеєва В.С.».
  20. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 60-р «Про призначення Усова В.В. Головою Державного космічного агентства України».
  21. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року № 1432-р «Про звільнення Усова В.В. з посади Голови Державного космічного агентства України».
  22. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року № 1433-р «Про тимчасове покладення виконання обов'язків Голови Державного космічного агентства України на Лева М.О.».
  23. Кабмін змінив Голову Держкосмосу. (рос.) 23.02.2021, 14:10
  24. Державне космічне агентство України очолив Володимир Тафтай. 01.03.2021
    Керівництво і структура
  25. КОНЦЕПЦІЯ реалізації державної політики України у сфері космічної діяльності на період до 2030 року. Громадянське суспільство і влада: громадське опговорення нормативно-правових актів. Архів оригіналу за 8 березня 2014. Процитовано 10 січня 2013.
  26. Інформаційні матеріали для проведення «Всесвітнього тижня космосу», присвяченого 50-річчю космічної ери. Архів оригіналу за 27 жовтня 2008. Процитовано 28 жовтня 2010.
  27. Український супутник «Січ-2» передав перші знімки земної поверхні (рос.)
  28. Запуск "Січ-2-30": як Україна відновлює космічну галузь після розриву з Росією. 13.01.2022
  29. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 18 вересня 2016.
  30. Голова ДКАУ: Україна очікує підтвердження канадської MDA виконання зобов'язань за контрактом на створення і запуск супутника зв'язку "Либідь". Інтерфакс-Україна. 2 грудня 2015. Архів оригіналу за 16 грудня 2021. Процитовано 25 січня 2022.
  31. Україна готує до запуску новий супутник. Як виглядає і що вміє "Січ-2-1"? 27.12.2019, 17:15
    Офіційна інформація щодо стану виконання заходів із завершення заходів із завершення космічної системи ДЗЗ "СІЧ 2-1" та запуску супутника. 11.02.2021
  32. Держкосмос призупинив співпрацю з Росією на міждержавному рівні. ukranews.com. Українські новини. 9 жовтня 2015.
  33. Україна стала дев’ятою країною, яка підписала Домовленості в рамках програми «Артеміда». www.nkau.gov.ua (uk-ua). Процитовано 3 грудня 2020.
  34. Пока не снится рокот космодрома
  35. Держкосмос України левову частку свого бюджету в 2017 році витратив на погашення кредитів

Посилання

Література
  • Україна космічна : фотоальбом Національного космічного агенства України / [авт.-упоряд. та ред. М. Мітрахов]. – Київ : Спейс-Інформ, 2008. – 336 с. – Укр. та англ. мовами. – ISBN 966-96911-4-9.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.