Лиман (озеро, Чорноморський район)

Лиман або Караджа (рос. Лиман, Караджа, крим. Liman, Лиман, Qaraca, Къараджа) — солоне озеро, розташоване на південному заході Чорноморського району і Тарханкутського півострова; 5-те за площею в районі. Площа водного дзеркала — 1.36 км². Тип загальної мінералізації — солоне. Походження — лиманне. Група гідрологічного режиму — безстічне.

Лиман
озеро Лиман (праворуч), далі — Караджинська бухта і мис Прибійний, озеро Великий Кипчак в зліва
озеро Лиман (праворуч), далі — Караджинська бухта і мис Прибійний, озеро Великий Кипчак в зліва
45°22′40″ пн. ш. 32°31′16″ сх. д.
Розташування
Країна  Україна[1] і  Росія
Регіон Автономна Республіка Крим[1]
Республіка Крим
Розташування Чорноморський район, Крим
Прибережні країни  Україна
Геологічні дані
Тип солоне
Група озер Тарханкутська група озер
Розміри
Площа поверхні 1,36 км²  км²
Глибина середня 1,0 м  м
Глибина макс. 2,00 м  м
Довжина 1,6 км  км
Ширина 1,6 км  км
Вода
Басейн
Інше
Міста та поселення Чорноморське
Geonames 703070
Код ДВР Росії 21010000111106300000360
Лиман (озеро, Чорноморський район) (Україна)

Географія

Входить до Тарханкутської групи озер. Довжина — 1,6 км. Ширина: середня — 1,6 км, найбільша — 1,2 км. Глибина: середня — 1 м, найбільша — 2 м. Висота над рівнем моря — 0,4 м. Озеро використовується в рекреації: влітку є локальним центром віндсерфінгу. Найближчий населений пункт — село Оленівка, розташоване навколо озера.

Озеро відокремлене від Караджинської бухти вузьким пересипом. Утворилося в результаті затоплення морем пригирлових частин балок і відшнуровуванням їх від моря піщано-черепашковими пересипами. Пересип озера до теперішнього часу геологічно повністю не склалався, збереглися пониження, які проривають під час штормів у морі[2]. Дно озера вкрите 5-35-сантиметровим шаром високомінералізованої грязі.

Середньорічна кількість опадів — менше 350 мм. Основне джерело живлення — поверхневі і підземні води Причорноморського артезіанського басейну. Рівень води в залежності від сезону значно коливається.

Примітки
  1. GEOnet Names Server — 2018.
  2. Матеріали до археологічної карти Криму (випуск 2). Т. Н. Смекалова. Архів оригіналу за 27 липня 2014. Процитовано 21 червня 2014.

Джерела і посилання
  1. ДНВП Картографія. Атлас Криму, 2004 р.
  2. ДНВП Картографія. Атлас географії України, 2003 р.
  3. На сайті Рескомводгоспу АРК[недоступне посилання з квітня 2019]
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.