Чорноморський район

Чорномо́рський райо́н (до 1944 року Ак-Мечетський; рос. Черноморский район, крим. Aqmeçit rayonı) район, розташований у північно-західній частині АР Крим, на Тарханкутському півострові, уздовж берега Каркінітської затоки. Адміністративний центр — смт Чорноморське. Населення становить 32 139 жителів (на 1.08.2012).

Чорноморський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Район на карті регіону
Основні дані
Країна:  Україна
Область: Автономна Республіка Крим
Код КОАТУУ: 125600000
Утворений: 1930
Населення: 32188 (на 1.01.2019)
Площа: 1509 км²
Густота: 21.1 осіб/км²
Тел. код: +380-6558
Поштові індекси: 96400—96447
Населені пункти та ради
Районний центр: Чорноморське
Селищні ради: 1
Сільські ради: 10
Смт: 1
Села: 31
Селища: 2
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Помазан Валентин Васильович
Голова РДА: Лужецька Світлана Анатоліївна[1]
Адреса: 96400 Автономна Республіка Крим, Чорноморський район, смт. Чорноморське, вул. Кірова, 16, 91-408
Мапа

Чорноморський район у Вікісховищі

Географія

Займає територію Тарханкутського півострова на крайньому заході Криму. Більшу частину територію Чорноморського району займає розорана горбиста рівнина. Морське узбережжя в основному стрімчасте. Район має найнижчу щільність населення серед сільських регіонів Криму. На території району є корисні копалини: газ (Глібовське родовище), вапняки, камінь-черепашник, лікувальні грязі солоних озер біля сіл Міжводне і Водопійне Джарилгач, Ярилгач і Панське. Також розташовані такі озера: Ак-Мечетське і Маяцьке озеро — біля смт Чорноморське; Лиман, Великий Кипчак і Малий Кипчак — біля села Оленівка.

Чорне море Чорне море Роздольненський район
Чорне море
Чорне море Чорне море Сакський район

Чорноморський район популярний серед любителів недорогого літнього відпочинок біля моря. Море і пляжі регіону ні в чому не поступаються курортам західного узбережжя Криму (Євпаторія, Саки), а вартість відпочинку значно дешевше через віддаленість від основних туристичний об'єктів і пам'яток.

Історія

На території району відомі декілька десятків скіфських могильників. Наприкінці IV ст. до н. е. на березі Каркинітської затоки виникло античне поселення Калос-Лімен (Прекрасна Гавань), яке входило до складу сільськогосподарської хори (сільської округи) античного Херсонеса і мало важливе господарське і стратегічне значення.

Навколо Калос-Лімена виникають інші укріплені і неукріплені античні поселення. Розкопки залишків грецьких поселень в селах Панське, Біляус і біля с. Володимирівка свідчать про високий рівень економіки, торгівлі і культури греків. У 2 ст. до н. е. грецькі поселення Північно-західного Криму були захоплені скіфами і частково зруйновані. В середні віки Тарханкут опиняється в зоні переміщення кочових племен.

У XIII ст. у степовому Криму затверджуються монголо-татари. У першій половині XV ст. Тарханкут входить до складу володінь Кримського ханства, яке в 14751478 рр. стає васалом Туреччини. Більшість земель на західному узбережжі на підставі тарханних (пільгових) грамот була передана духовним особам. Тому за західною частиною півострова затвердилася назва «Тархан», тобто територія вільна від податків. Звідси і відбувається назва заснованого тут Тарханного кадилика — судового округу. Територія Тарханного кадилика входила до складу Гезльовського каймаканства з центром в м. Гезльов (сучасна Євпаторія).

Після приєднання Криму до Росії (1783 р.) землевласниками на Тарханкуті стають російська знать і високопоставлені чиновники. Найбільшим маєтком Тарханкутське або Тархан-Саригольське володів таємний радник граф Попов. Маєток включав близько 22,5 тис. десятини землі в селах Караджа (Оленівка), Степанівка (зараз не існує), куди були переселені 2178 душ державних селян. На мисі Када-Мрун (Чорний ніс) був побудований великий панський будинок, посаджений фруктовий сад (знищений в роки другої світової війни).

У 1824 р. землі Ак-мечеті купує генерал-губернатор Новоросійського краю М.Воронцов, який побудував тут церкву, освячену на честь праведних Святих Захара і Єлизавети. До церковного приходу відносилися 5 сіл з російським населенням: Ярилгач, Кунан, Тарпанчи, Караджа (зараз села Міжводне, Красносільське, Окунівка, Оленівка), Тарханкутський Маяк і інші села із змішаним населенням.

До середини XIX ст. зростає притока переселенців з густонаселених губерній країни. Відміна кріпацтва створила сприятливі умови для розвитку господарства. У 1885 р. тут працювали дві церковно-приходські школи — в Ак-мечеті і Дорт-Сакале (Ленське). У подальші п'ять років відкрилися три земські школи в селах Кунан, Караджа і Донузлав (Красноярське). Почали діяти 3 лікарських ділянки.

Населення волості підтримувало постійний зв'язок з повітом (Євпаторією). У Ак-мечеті знаходилася поштова кінна станція.

На початку XIX ст. швидко розвивається мореплавання. Почали діяти регулярні пасажирські рейси, які пов'язували Одесу з містами, що розростаються в Криму: Ялтою, Севастополем. У 1816 р. на Тарханкуте був побудований маяк. У 1871 р. тут заснована метеорологічна станція.

У січні 1921 р., після встановлення в Криму радянської влади, ділення на волості було скасовано, Тарханкут був включений до складу Ак-Мечетського району, який входив до складу Євпаторійського повіту.

У 1924 р. Ак-Мечетській район був скасований, всі села Тарханкута увійшли безпосередньо до складу Євпаторійського повіту, в 1930 р. район відновлений. У 1932 р. чисельність населення району становила 15,69 тис. чоловік (57,6 % — росіяни, 33,6 % — кримські татари, 5 % — німці, 2,2 % -українці). У районі налічувалося 16 сільрад, 5 з них — кримськотатарські, 10 — російські і 1 — німецька.

У 1939 р. до складу району входило 112 населених пунктів. Працювали 29 шкіл. Під час другої світової війни на території району діяв партизанською загін під командуванням К.Калашникова. 14 квітня 1944 район був звільнений від німецько-фашистських загарбників.

У 1944 р. Ак-Мечетській район був перейменований в Чорноморський. Змінилися назви селища Ак-мечеть на Чорноморське і багатьох інших сіл району.

Адміністративний устрій

Район адміністративно-територіально поділяється на 2 селищні ради та 23 сільські ради, які підпорядковані Чорноморській районній раді та об'єднують 34 населених пунктів[2].

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[3]
Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 16 022 3094 2665 4906 3902 1420 35
Жінки 18 090 3158 2456 4991 4714 2602 169

Національний склад населення району за переписом 2001 р.

2001
чисельність частка, %
росіяни18 00252,8
українці9 99329,3
кримські татари4 32112,7
білоруси5121,5
татари4991,5
вірмени1400,4
німці630,2
узбеки630,2

Етномовний склад району (рідні мови населення за переписом 2001 р.)[4]

українська російська кримськотатарська
Чорноморський район14,870,911,9
смт Чорноморське10,982,74,9
с. Далеке15,755,627,4
с. Володимирівка14,750,834,5
с. Журавлівка20,061,518,5
с. Зоряне18,056,621,8
с. Сіверне14,646,536,5
с. Кіровське19,661,417,4
с. Дозорне24,055,918,1
с. Задорне25,140,88,5
с-ще Низівка19,752,15,9
с. Красна Поляна18,077,13,7
с. Внукове13,073,212,3
с. Кузнецьке18,166,115,6
с. Красноярське18,851,426,3
с. Ленське7,327,664,3
с. Медведеве11,971,115,1
с. Міжводне12,869,416,4
с. Водопійне13,038,747,3
с. Зайцеве24,256,818,2
с. Новоульяновка23,625,38,6
с. Сніжне21,435,741,4
с. Новоіванівка17,374,56,1
с. Хмельове17,032,732,2
с. Новосільське11,483,34,6
с. Артемівка13,986,1-
с. Окунівка18,564,910,7
с. Громове30,058,810,7
с. Знам'янське37,146,315,7
с. Красносільське23,940,635,1
с. Мар'їне29,071,1-
с. Оленівка19,579,40,5
с. Калинівка17,973,27,2
с. Маяк-100,0-

Економіка

Зараз в районі працює 6 промислових підприємств, в тому числі: Тарханкутська вітряна електростанція (45°25′12″ пн. ш. 32°45′59″ сх. д.), маслозавод, інкубаторо-птахорозвідна станція, побутовий комбінат з майстернею пошиття одягу, перукарнею, фотографією. У районі 11 сільськогосподарських підприємств. У 1999 р. на території району працювали 23 малих підприємства і кооперативу, в тому числі 5 фермерських господарств, 1 мисливсько-риболовне.

Соціальна сфера

У районі діють 15 загальноосвітніх шкіл, 10 дошкільних установ. Працюють 27 клубних установ і 23 бібліотеки.

Туристична інфраструктура

Калос-Лімен

Пам'ятки

Історичні пам'ятки

На території Чорноморського району на обліку перебуває 16 пам'яток історії.

Археологічні пам'ятки

Античне поселення Калос-Лімен (45°31′13″ пн. ш. 32°43′03″ сх. д.), розкопки якого проводяться з 1985 р. Античне поселення Панське (45°33′07″ пн. ш. 32°48′51″ сх. д.)

Посилання

Фотогалереї:
Статті, публікації:
Законодавство:

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.