Лиска рогата

Опис
Рогата лиска на гнізді в Серро-Міньїкес (Антофагаста, Чилі

Самці рогатої лиски зазвичай більші за самок. Загальна довжина тіла складає від 46 до 62 см, важить птах від 1,6 до 2,3 кг. Рогата лиска трохи менша за гігантську лиску.[3][4][5][6] Рогата лиска має чорне забарвлення, як і більшість представників її родини. Замість звичного для лисок шкіряного щитка на лобі має три продовгуваті гребені. Центральний з них більшого розміру, може підійматися, формуючи специфічний "ріг". Дзьоб птаха жовтий, ноги зеленуваті.

Розмноження
Два гнізда, що розташовані близько до берегової лінії острова

Розмножується з листопада по січень.[7] Рогата лиска моногамна, іноді гніздиться колоніями до 80 пар. Гніздо формує на мілководді, насипаючи гігантські купи каміння, що виступають над водою. На цих купах каміння лиска споруджує гніздо. "Кургани" з каміння щорічно надбудовуються. Найбільші гнізда можуть важити до 1,5 тон, діаметр їх основи сягає 4 метрів.

Поширення

Вид поширений в Альтіплано на північному заході Аргентини, на південному заході Болівії і на північному сході Чилі. Вид майже винятково мешкає на висоті від 3000 до 5000 м над рівнем моря, хоча іноді може спостерігатися і нижче.

Статус і збереження

Це доволі рідкісний вид з вузьким ареалом поширення. Загальна популяція складає від 10 000 до 20 000 птахів, з них всього 620- в чилійській частині ареалу. МСОП вважає рогату лиску видом, стан якого близький до загрозливого.

Примітки
  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  2. BirdLife International (2012). Fulica cornuta. Процитовано 26 листопада 2013.
  3. Jaramillo, A. Burke, P., & Beadle, D. (2003). Birds of Chile. Christopher Helm. ISBN 0-7136-4688-8
  4. CRC Handbook of Avian Body Masses by John B. Dunning Jr. (Editor). CRC Press (1992), ISBN 978-0-8493-4258-5.
  5. Taylor, Barry, Rails: A Guide to the Rails, Crakes, Gallinules and Coots of the World. Yale University Press (1998), ISBN 978-0-300-07758-2.
  6. Taylor, P. B. (1996). Horned Coot (Fulica cornuta). pp. 209 in: del Hoyo, J., Elliott, A. & Sargatal, J. eds. (1996). Handbook of the Birds of the World. Vol. 3. Hoatzins to Auks. Lynx Edicions, Barcelona. ISBN 84-87334-20-2
  7. Ripley, S. Dillon (1957) Notes on the horned coot, Fulica cornuta Bonaparte. Postilla 30:1–8 scan

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.