Лисогор Степан Омелянович
Степан Омелянович Лисогор (28 лютого 1889 — †?) — полковник Армії УНР.
Степан Омелянович Лисогор | |
---|---|
Народження |
28 лютого (12 березня) 1889 Верхньодніпровськ, Катеринославська губернія, Російська імперія |
Смерть | не раніше 1923 |
Країна | УНР |
Приналежність | Армія УНР |
Звання |
звання не вказане Полковник |
Командування | командир 9-ї бригади 3-ї Залізної стрілецької дивізії |
Війни / битви | |
Нагороди |
|
Біографія
Народився у м. Верхньодніпровськ. 3 1914 року служив офіцером у 260-му піхотному Брацлавському полку. У 1916—1917 роках командував 2-м батальйоном у 754-му піхотному Тульчинському полку. Нагороджений орденом Святого Георгія IV ступеня (18 листопада 1917). Останнє звання у російській армії — штабс-капітан.
Був одним із ініціаторів українізації у 189-й дивізії. З листопада 1917 року до кінця січня 1918 року — командир 1-го куреня 753-го піхотного Вінницького полку, що був українізований.
У грудні 1917 року на чолі куреня прибув до Миколаєва. У 1918 року закінчив Інструкторську школу старшин. Навесні 1919 р. — командир 1-го куреня 56-го пішого дієвого Немирівського полку Дієвої армії УНР.
Влітку 1919 року — командир 12-го пішого Немирівського полку ім Сірка. 3 7 жовтня 1920 року — командир 9-ї бригади 3-ї Залізної стрілецької дивізії. Станом на 25 травня 1921 року — приділений до штабу 21-го куреня 7-ї бригади 3-ї Залізної стрілецької дивізії Армії УНР.
Учасник Другого Зимового походу у складі Волинської повстанської групи 4-19 листопада 1921 року, під час якого командував 5-м збірним куренем 3-ї Залізної дивізії. У бою під станцією Чоповичі 11 листопада 1921 р. дістав важке поранення (Степана Лисогора та ще кількох поранених вояків героїчно врятувала його дружина Юзефа Лисогор, яка також брала участь у Другому Зимовому поході).
З 1923 р. жив на еміграції у Калішу.
Подальша доля невідома.
Джерела
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4.
- ЦДАВОУ. — Ф. 1075. — Оп. 2. — Спр. 653. — С. 73-79; Ф. 3172. — Оп. 1. — Спр. 73. — С. 37.
- Калюжний О Із Саранська до Херсона//За Державність. — Варшава — 1939. — Ч. 9. — С. 171—178.
- Шпілінський О. Базар//За Державність. — Каліш. — 1932. — Ч. 3. — С. 108—134.
- Ремболович І. Рейд 1921 року//За Державність. — Каліш. — 1932 — Ч. 3. — С 156—171.
- Омелянович-Павленко М. Спогади українського командарма. — Київ. — 2002. — С. 215.
- Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.
- Военный орден Святого Великомученика и Победоносца Георгия. Именные списки 1769—1920 — Москва — 2004. — С. 611.