Литковець Степан Леонідович

Народився 1997 року в селі Гарбузівка (Лебединський район, Сумська область); після переїзду родини до Підопригори, навчався в Павленківському НВК. 2017 року закінчив Сумський центр професійно-технічної освіти харчових технологій, торгівлі та ресторанних сервісів. До кінця 2017 року працював шеф-кухарем, мріяв відкрити власне кафе.

Взимку 2018-го вступив на військову службу за контрактом; солдат, стрілець зенітного артилерійського взводу 37-го батальйону «Запоріжжя» 56-ї бригади.

6 червня 2018 року під вечір противник намагався оточити ВОП поблизу селища Піски (Ясинуватський район) але вчасно був помічений військовиками передового спостережного посту, які вступили у бій. Резервна група з 4-х бійців почала переслідування; двоє вояків загинули внаслідок підриву на міні з «розтяжкою» — Ігор Французан та Степан Литковець, ще один виніс пораненого. Загиблих не вдалось знайти — зокрема, через щільну замінованість ділянки «сірої зони». Їх тіла виявили й забрали з поля бою 10 червня — під гарантії української сторони терористи, передали 11 червня за обміном.

13 червня 2018 року похований в селі Підопригори.

Без Степана лишились батьки і дружина.

• указом Президента України № 239/2018 від 23 серпня 2018 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку» — нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[1]

• Литковець Степан Леонідович // Книга пам'яті