Литовська абетка

Лито́вська абе́тка (лит. lietuvių abėcėlė) — абетка на основі латиниці, що використовується для запису литовської мови та існує з часів орфографічних реформ 1901-1905 років.

Має 32 літери. Однією з особливостей є те, що літера Y в ній знаходиться між Į та J.

Сучасна історія

Литовська абетка в сучасному вигляді була запропоновата Йонасом Яблонскісом у «Граматиці литовської мови»[1] 1901 року. Таку саму абетку було використано в літографічному конспекті «Литовської граматички»[2]. Алфавіт у «Правописі»[3] Вінцаса Кудирки (1890) по суті відрізняється від сучасного лише відсутністю літери «Ū» та заміною «W» на «V».

Абетка
AĄBCČDEĘ ĖFGHIĮYJ KLMNOPRS ŠTUŲŪVZŽ
aąbcčdeę ėfghiįyj klmnoprs štuųūvzž

Сучасна литовська абетка

Голосні

Литовська абетка має 12 літер, що позначають голосні звуки. Деякі з них мають спеціальний діакритичний знак — огонек.

Велика AĄ EĘĖ IĮY O UŲŪ
Мала aą eęė iįy o uųū
МФА ɐ
ɐː		ɐː æ
æː		æːeː iiːiː oː
o		 uuːuː

Приголосні

Литовська абетка має 20 літер, що позначають приголосні звуки та окремий диграф ch (глухий м'якопіднебінний фрикативний, ідентичний українському [х]).

Велика BCČDFGHJKLMNPRSŠTVZŽ
Мала bcčdfghjklmnprsštvzž
МФА btstʃdfɡɣjklmnprsʃtʋzʒ

Література
  • Teodor Narbutt. Pomniejsze pisma historyczne, szczególnie do historyi Litwy odnoszące się. — Wilno, 1856 (пол.)
  • М. Смирнов. Ягелло-Яков-Владислав и первое соединение Литвы с Польшей. — Одесса: Записки Новороссийского Университета, 1868 (рос.)
  • T. Buchienė, J. Palionis. Pirmosios spausdintos lietuvių kalbos gramatikos. Pirmoji lietuvių kalbos gramatika. — Vilnius, 1957 m. (лит.)
  • Algirdas Sabaliauskas. Lietuvių kalbos tyrinėjimo istorija. — Vilnius, 1979 — d. 1 (лит.)
  • Zigmas Zinkevičius. Lietuvių kalbos istorija. — Vilnius, 1988 — t. 3 (лит.)
  • The making of Daniel Klein's Grammatica Litvanica. — Archivum Lithuanicum 6, 2004 (англ.)

Примітки
  1. Jonas Jablonskis. Lietuviškos kalbos gramatika. — 1901 (лит.)
  2. P. Avižonis. Lietuviška gramatikėle. — Peterburgas, 1898 (лит.)
  3. Vincas Kudirka. Statrašos ramsčiai. — 1890 — літографічне видання (лит.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.