Š

Š, š — літера розширеного латинського альфабету, утворена буквою S з додаванням гачека, що зазвичай позначає глухий заясенний фрикативний /ʃ/, який відповідає українській кириличній літері ш, і також глухий ретрофлексний фрикативний /ʂ/. Мала літера š також використовується в американській фонетичній транскрипції та уральському фонетичному альфабету.

Š
Латинська абетка
A B C D E F G
H I J K L M N
O P Q R S T U
V W X Y Z
Додаткові і варіантні знаки
À Á Â Ã Ä Å Æ
Ā Ă Ą Ȧ
Ɓ Ƀ Ç Ć Ĉ Ċ Ȼ
Č Ð,ð Ď,ď Đ,đ È É Ê
Ë Ē Ė Ę Ě Ə Ĝ
Ğ Ġ Ģ Ĥ Ħ Ì Í
Î Ï Ī Į İ,i I,ı IJ
Ĵ Ķ Ǩ Ƙ Ļ
Ł Ĺ Ľ Ŀ Ñ Ń Ņ
Ň Ɲ Ƞ Ŋ Ò Ó
Ô Õ Ö Ø Ő Œ Ơ
Ɋ ʠ Ŕ Ř Ɍ ß
ſ Ś Ŝ Ş Š Þ
Ţ Ť Ŧ Ⱦ Ƭ Ʈ
Ù Ú Û Ü Ū Ŭ Ů
Ű Ų Ư Ŵ Ý
Ŷ Ÿ Ɏ Ƴ Ƶ
Ȥ Ź Ż Ƶ Ž        

Вживання

Вперше символ з'явився у чеській мові в 15 столітті після реформ Яна Гуса («Чеська орфографія»[1]). Звідси 1830 року літера була введена Людевитом Гаєм до альфабету хорватської мови («гаєвиця»)[2], а згодом перейшла до таких мов, як боснійська, чорногорська, словенська, сербська, словацька, латиська, литовська[3], карельська, північносаамська, сорбська та інших.

2007 року також було запроваджено новий альфабет вепської мови, що містила літеру Š.

Також š вживається у фінській та естонській мовах, проте лише в запозиченнях. Інколи допускається вживання sh замість š, якщо набрати діакритичний знак технічно неможливо.[4]

Серед мов, поширених за межами Європи, š вживається у таких як північноамериканські лакота і шеєнська, а також африканські північна сото та сонгайські.

Транслітерації

Літера також використовується для передачі латинським альфабетом кириличної ш у системах наукової транслітерації та ISO 9, тобто вживається в латинізаціях української, білоруської, македонської, болгарської, сербської та башкирської мов.

Також при траслітерації шумерських та аккадських клинописних текстів літера š використовується для передачі звука [ʃ] або [t͡ʃ]. Відповідно до аккадської орфографії, ця літера передає хеттську фонему [s] та фонему [ʃ] у семітських мовах, позначену літерою шін.

Кодування

Графема HTML Юнікод TeX
Š Š U+0160 \check S
š š U+0161 \check s

Див. також

  • Діакритичний знак
  • Č — відповідає українській кириличній літері ч.
  • Ž — відповідає українській кириличній літері ж.

Примітки

  1. Iohannes Hus. De orthographia Bohemica
  2. Ljudevit Gaj. Kratka osnova hrvatsko-slavenskoga pravopisanja. 1830
  3. Jonas Jablonskis. Lietuviškos kalbos gramatika. 1901
  4. Finnish orthography and the characters š and ž. Архів оригіналу за 20 липня 2012. Процитовано 7 лютого 2012.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.