Ė

Ė ė — 9-та літера литовської абетки, а також одна з літер шеєнської мови та кельнського діалекту німецької мови.

Ė
Латинська абетка
A B C D E F G
H I J K L M N
O P Q R S T U
V W X Y Z
Додаткові і варіантні знаки
À Á Â Ã Ä Å Æ
Ā Ă Ą Ȧ
Ɓ Ƀ Ç Ć Ĉ Ċ Ȼ
Č Ð,ð Ď,ď Đ,đ È É Ê
Ë Ē Ė Ę Ě Ə Ĝ
Ğ Ġ Ģ Ĥ Ħ Ì Í
Î Ï Ī Į İ,i I,ı IJ
Ĵ Ķ Ǩ Ƙ Ļ
Ł Ĺ Ľ Ŀ Ñ Ń Ņ
Ň Ɲ Ƞ Ŋ Ò Ó
Ô Õ Ö Ø Ő Œ Ơ
Ɋ ʠ Ŕ Ř Ɍ ß
ſ Ś Ŝ Ş Š Þ
Ţ Ť Ŧ Ⱦ Ƭ Ʈ
Ù Ú Û Ü Ū Ŭ Ů
Ű Ų Ư Ŵ Ý
Ŷ Ÿ Ɏ Ƴ Ƶ
Ȥ Ź Ż Ƶ Ž        

Введена Даніелем Кляйном, автором першої граматики литовської мови.[1].

У литовській мові вимовляється як [eː], на противагу літері ę, що відповідає звуку [ɛː] (раніше носовому [ɛ̃ː]) та e, відповідно [ɛ, ɛː].

Кодування

Графема HTML Юнікод
Ė &#116 U+0116
ė &#117 U+0117

Див. також

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.