Лихачов Сергій Олександрович

Сергій Олександрович Лихачов (20 березня 1940, Баку, Азербайджанська РСР - 18 жовтня 2016, Москва, Росія [3]) радянський азербайджанський тенісист, потім — тенісний тренер, заслужений майстер спорту СРСР.

  • 15-кратний чемпіон СРСР в чоловічому і змішаному парному розряді
  • Триразовий чемпіон Європи серед любителів в чоловічому парному розряді (1969, 1970, 1972)
  • Кращий парний гравець збірної СРСР
  • Член Зали російської тенісної слави з 2007 року
  • Керівник Тенісної академії Сергія Лихачова, Лейрія (Португалія)
Громадянство  Азербайджан
Дата народження 20 березня 1940(1940-03-20)[1]
Місце народження Баку, Азербайджанська РСР
Дата смерті 18 жовтня 2016(2016-10-18)[2] (76 років)
Місце смерті Москва, Росія[2]
Початок кар'єри 1956 р.
Завершення кар'єри 1983 р.
Робоча рука права

Одиночний розряд

Матчів в/п 11—22
Турніри Великого шлема
Ролан Гаррос 3-й раунд (1967)
Вімблдон 4-й раунд (1967)
США 1-й раунд

Парний розряд

Матчів в/п 35—18
Турніри Великого шлема
Ролан Гаррос 1/2 фіналу (1966)
Вімблдон 1/4 фіналу (1963, 1967)
Завершив виступи

Спортивна кар'єра

У 1956 році взяв участь у своїй першій Спартакіаді народів СРСР. Згодом він візьме участь ще в семи спартакіадах, чотири рази ставши їх чемпіоном. У 1958 і 1960 роках він двічі став фіналістом чемпіонату СРСР з тенісу в одиночному розряді, поступившись спочатку Сергію Андрєєву, який завоював титул в п'ятий раз поспіль, а потім Михайлу Мозеру. У проміжку, в 1959 році, він став чемпіоном СРСР у чоловічому і змішаному парному розряді, завоювавши перші дві з 15 медалей вищого достоїнства в парних чемпіонатах країни [4]. З 1960 року Лихачов став постійним гравцем збірної СРСР в Кубку Девіса.

В середині 1960-х років Лихачов впевнено виступав у парному розряді не тільки в чемпіонатах СРСР, а й в міжнародних аматорських змаганнях. Так, в 1963 і 1967 роках він доходив до чвертьфіналу турніру Вімблдону в чоловічих парах (на ці ж два роки припадають і його кращі результати на Вімблдоні в одиночному розряді - третє коло в 1963 і четвертий в 1967 році), а в 1 966 році - до півфіналу чемпіонату Франції [5].

У 1967 році Лихачов було присвоєно звання заслуженого майстра спорту СРСР. У 1968 році він виграв з Олександром Метревелі великий любительський турнір в Монте-Карло, а на Літньому міжнародному турнірі в Москві дійшов до фіналу в одиночному розряді, де його зупинив Тоомас Лейус.

В кінці 1960-х і початку 1970-х, коли найбільші турніри стали відкритими для професіоналів, тенісист, що вже пройшов пік своєї форми, таких результатів більше не показував, хоча в 1972 році дійшов до чвертьфіналу чемпіонату Франції з Олександром Метревелі в чоловічих парах і Леслі Хант в змішаних. У Кубку Девіса, однак, він і в ці роки залишався одним з опорних гравців радянської збірної, приносячи їй в парі з Метревелі очки в матчах з такими сильними суперниками, як збірні Іспанії, Чехословаччині та Румунії. Свій останній матч за збірну провів в 1973 році, встановивши так і не побитий рекорд радянської команди - 24 перемоги в парному розряді (при дев'яти поразках) [6]. На наступний рік в останній раз став чемпіоном СРСР, перемігши в змішаному парному розряді з Євгенією Бірюковою, а свій останній фінал всесоюзних першостей провів ще два роки по тому в парі з іншим бакинцем Рамізом Ахмеровим [4]. У 1983 році в останній раз зіграв в тенісному турнірі Спартакіади народів СРСР, встановивши рекорд цього змагання за тривалістю участі (27 років) [7].

Після закінчення ігрової кар'єри Лихачов займався тренерською роботою. Спочатку він викладав в бакинському клубі «Гой», пізніше став тренером збірної Азербайджану і другим тренером збірної СРСР в Кубку Девіса; працював з Шамілем Тарпіщевим. У 1991 році був відряджений Федерацією тенісу СРСР в Португалію, де і залишився працювати. Тенісна академія Сергія Лихачова, де в основному займалися діти з Росії, а також з Бразилії, Швейцарії та деяких інших країн, працювала в португальському місті Лейрія [8].

У 2007 році ім'я Сергія Лихачова включено в списки Зали російської тенісної слави.

Примітки

  1. ATP website
  2. http://novosti.az/sport/3948.html
  3. Скончался сильнейший теннисист СССР бакинец Сергей Лихачев. Новости-Азербайджан. 19 жовтня 2016. Процитовано 19 жовтня 2016.
  4. Статья Чемпионаты СССР летние личные в Энциклопедии «Российский теннис»
  5. Лихачев Сергей Александрович (СССР) на сайте «Биографии знаменитых спортсменов»
  6. Профиль сборной СССР на сайте Кубка Дэвиса (англ.)
  7. Статья Спартакиады народов СССР в Энциклопедии «Российский теннис»
  8. Виктор Васильев. (14 листопада 2007). Имя Лихачева еще прозвучит. tennisinfo.ru. Архів оригіналу за 18 квітня 2013.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.