Лиховид Оксана Михайлівна

Народилася в учительській сім'ї Стециків, 1945 року батьки переїхали у Мукачево. Мама Тетяна Стецик працювала в ЗОШ № 5, батько, Михайло Стецик, працював директором спецшколи при обласній дитячій клінічній лікарні. Закінчила Мукачівську ЗОШ № 2 імені Т. Г. Шевченка, Ужгородське музичне училище.

1963 року стала лауреаткою обласного конкурсу самодіяльних композиторів в Ужгороді.

1969 року закінчила Київську консерваторію, клас О. Шреєр-Ткаченко, де згодом й лишилася працювати.

Протягом 1972—1980 років викладала на кафедрі історії української музики. В 1980—1982 роках входила до складу редакційної колегії з музичних питань міністерства культури УРСР. Протягом 1985-1986-х — науковий редактор видавництва УРЕ, виступала з авторськими програмами на українському радіо.

У 1986—1992 роках викладала та завідувала музичною школою у якутському місті Нерюнгрі, де організувала громадсько-культурне товариство «Кобзар»; проводила «Українські вечорниці» та вела роботу з дітьми у суботніх українських школах.

Від 1992 року — викладач імпровізації та композиції мукачівської школи мистецтв № 1 ім. Степана Мартона. В 1994—1995 роках — художній керівник Ужгородської філармонії, викладач музичної літератури Ужгородського музичного училища. Від 1996 року проживала у Нью-Йорку, викладала в Українському музичному інституті Америки. 2000 організувала аматорський ансамбль пісні «Українська родина», протягом 2002—2005 років — директор центру «Українська світлиця».

Розміщувала публікації в українських, російських, американських та канадських виданнях. На вірш Оксани Лиховид Олександр Білаш написав поему «Молитва до музики» для баритона з оркестром.

Серед творів:

• «Заквітчані гори» (слова Юлія Боршоша-Кум'ятського, 1993),
• «Добре тому, добре» («Щастя життя», слова Олександра Духновича, 1994, для хору без супроводу)
• «Молитва до Діви Марії» (1994, слова власні, для солістки й хору із супроводом)
  • романси
• «Білі хмарини» (слова Василя Безкоровайного, 1979),
• «Нічого не було» (слова Зої Когут, 2000),
• «Колиха калина свої віти» (слова Любові Дмитришин-Часто, 2004)
  • пісні на власні слова
• «Срібна земля» (1992),
• «Гілочка калини» (2001),
• «Я люблю вас, Карпати мої!» (2003),
• «Падай, падай, дощику» (2004),
• «Чорнобильська балада» (1990, для вокального тріо)
• «Пісня про Мукачеве» (1992),
• «Пісня про тебе» (1992, для вокального дуету).

2005 року записала компакт-диск «Гілочка калини».

З чоловіком В'ячеславом Лиховидом виростила доньок Христину й Мар'яну.

• Лиховид М. В. Лиховид Оксана Михайлівна // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : [б. в.], 2016. — Т. 17 : Лег — Лощ. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7999-5.
• Дзвінка нота бентежного серця Оксани Лиховид

• Лиховид Оксана Михайлівна // Українська музична енциклопедія. Т. 3: [Л – М] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — С. 149.