Личинник колючий

Завійник колючий[1], личинник колючий[2][3] (Scorpiurus muricatus L.) — вид квіткових рослин родини бобові (Fabaceae), поширений у Середземномор'ї, Криму й Західній Азії. Етимологія: лат. murex — «колючка, шип», лат. atus — прикметниковий суфікс для іменників[4].

Личинник колючий
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Рід: Scorpiurus
Вид:
S. muricatus
Біноміальна назва
Scorpiurus muricatus

Опис

Це однорічна трав'яниста рослина. Голі чи злегка запушені стебла до 60 см. Листя 65–120(160) мм. Суцвіття з 1–5 квітів на стеблах до 2 разів довші, ніж листя, голі. Віночок 8–12 мм, жовтий. Плоди 2,5–3,5 мм шириною. Насіння 1,6–2,1 × 4,2 до 4,8 мм, жовтувате або чорнувате.

Поширення, екологія

Країни поширення: Африка: Алжир; Єгипет; Лівія; Марокко; Туніс; Ефіопія. Західна Азія: Кіпр; Іран [пд.]; Ірак; Ізраїль; Йорданія; Ліван; Сирія; Туреччина. Європа: Україна — Крим; Албанія; Болгарія; Колишня Югославія; Греція [вкл. Крит]; Італія [вкл. Сардинія, Сицилія]; Франція [пд. і Корсика]; Португалія; Гібралтар; Іспанія [вкл. Балеарські острови].

Росте на луках, узбіччях доріг і полях; 0–1200 м. Квіти та фрукти з березня по червень.

В Україні зростає на сухих відкритих схилах — на південному макросхилі Кримських гір, рідко (від Сімеїзу до Алупки)[3].

Галерея

Примітки
  1. Scorpiurus muricatus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Додаток 1 до Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 21.06.2013 р. № 1323-6/13 Перелік видів рослин, що підлягають особливій охороні на території Автономної Республіки Крим
  3. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 198. (рос.)(укр.)
  4. Dictionary of Botanical Epithets. Процитовано 18.01.2018.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.