Личук Юстин Тодорович

Юстин Тодорович Личук (27 жовтня 1901(19011027), село Стецева Снятинського повіту, Австро-Угорщина, тепер Снятинського району Івано-Франківської області 27 березня 1986, село Стецева Снятинського району Івано-Франківської області) український радянський діяч, новатор сільськогосподарського виробництва, голова колгоспу «Перше травня» Снятинського району Івано-Франківської області. Двічі Герой Соціалістичної Праці (31.12.1961, 22.12.1977). Депутат Верховної Ради СРСР 3—10-го скликань.

Личук Юстин Тодорович
Народився 27 жовтня 1901(1901-10-27)
село Стецева Снятинського повіту Королівства Галичини і Лодомерії, Австро-Угорщина, тепер Снятинського району Івано-Франківської області
Помер 27 березня 1986(1986-03-27) (84 роки)
село Стецева Снятинського району Івано-Франківської області
Країна  СРСР
Національність українець
Діяльність політик
Посада депутат Верховної ради СРСР
Партія КПРС
Нагороди

Біографія

Народився у багатодітній (восьмеро дітей) селянській родині. Батько, Тодор (Теодор) Личук, у пошуках кращої долі їздив на заробітки до Канади та Аргентини, але повернувся додому.

Закінчив два класи сільської школи. З 1918 року працював у сільському господарстві. У 1928 році у пошуках заробітків виїхав до Канади. Впродовж 4,5 років працював у різних районах Канади найманим робітником у фермерських господарствах, а також на копальнях і будівництві фірми «Інтернешенелл Нікель Компані». За участь в мітингах був заарештований, перебував у в'язниці, і у 1932 році був депортований до Польщі. Працював в домашньому господарстві у селі Стецевій Снятинського повіту.

Після захоплення Західної України СРСР у вересні 1939 року був призначений членом тимчасового революційного комітету Снятинського повіту. Працював культпрацівником у промисловій артілі, головою сільського споживчого товариства. 14 березня 1940 року вступив до створеної у Снятинському районі сільськогосподарської артіль «17 вересня», яка потім була представлена на Всесоюзній сільськогосподарській виставці СРСР.

На початку німецько-радянської війни був евакуйований у східні райони СРСР. У 1941—1942 роках працював комбайнером вівчарського радгоспу та машинно-тракторної станції Орджонікідзевського (Ставропольського) краю на Кавказі. У 1942—1945 роках був слюсарем будівельно-монтажної частини в місті Барнаулі Алтайського краю РРФСР.

У вересні 1945 року повернувся в Снятинський район Станіславської області і очолив створений у селі Стецевій колгосп, що отримав назву «Перше травня».

У 1945—1981 роках — голова колгоспу «Перше травня» села Стецева Снятинського району Станіславської (Івано-Франківської) області. Член ВКП(б) з 1950 року.

20 серпня 1950 року було проведено укрупнення колгоспів — до колгоспу «Перше травня» приєднали ще один колгосп сусіднього села. Колгосп поступово став одним з кращих в області, колгоспом-мільйонером.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 31 грудня 1961 року за досягнуті успіхи у справі отримання високих і стійких урожаїв зернових і технічних культур, виробництва продуктів тваринництва і уміле керівництво колгоспним виробництвом Личуку Юстину Тодоровичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і молот».

У 1966 році колгосп виростив 30000 центнерів зерна, 70000 центнерів цукрового буряка, 33000 центнерів молока, 3707 центнерів м'яса, а також картоплю, мед, овочі, насіння овочевих культур. У тваринництві було надоєно 3400 кілограм молока від корови, на 100 гектарів угідь вирощено 702 центнери молока і 76 центнерів м'яса. У колгоспі до 1966 року був 31 трактор (з них 18 гусеничних), 13 різних комбайнів, 23 вантажівки. У 1967 році колгосп був нагороджений орденом Леніна.

Прибуток колгоспу склав у середньому за рік в дев'ятій п'ятирічці 2 408 000 рублів, у 1976 році — 2 907 000 рублів, у 1977 році — 3 111 000 рублів.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 грудня 1977 року за особливо видатні успіхи, досягнуті у Всесоюзному соціалістичному змаганні, проявлену трудову доблесть у виконанні планів і соціалістичних зобов'язань із збільшення виробництва і продажу державі зерна та інших продуктів землеробства у 1977 році Личуку Юстину Тодоровичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і другої золотої медалі «Серп і молот».

Обирався депутатом Верховної Ради СРСР 3—10-го скликань (у 1950—1984 роках), депутатом Снятинської районної і Стецевської сільської рад, членом партійного комітету колгоспу, членом Івано-Франківського обласного комітету КПУ.

З 1981 року — персональний пенсіонер союзного значення у селі Стецевій Снятинського району Івано-Франківської області. Похований на цвинтарі села Стецевої.

Пам'ять

У селі Стецевій Снятинського району Івано-Франківської області, біля сільради, був встановлений бронзовий бюст Личука. Під час декомунізації бюст демонтували.

Нагороди та звання

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.