Лободові

Життєві форми у родині дуже різноманітні: від одно-, дво-, багаторічних трав до чагарників і дерев у роді саксаул (Haloxylon). Широко представлені сукуленти з членистими стеблами і редукованими листками.

Вегетативні органи відрізняються великою мінливістю, нерідко навіть у межах однієї особини. Особливо це стосується листків. Вони бувають списоподібні, стрілоподібні, ромбоподібні з довгими черешками або від овальних до яйцеподібних з явно більш коротшими черешками.

У багатьох видів квітки дрібні, розміщені по одній у пазухах прицвітничків, утворюючи колосоподібні суцвіття, але частіше вони зібрані в дихазії або звивини, що мають вигляд клубочків, які у свою чергу зібрані у волотеподібні або колосоподібні суцвіття. Квітки маточкові та тичиночкові або маточково-тичинкові, часто мають 2 приквітнички, одно-, чотиричленні, але частіше п'ятичленні. Оцвітина проста, чашечкоподібна, іноді більш чи менш соковита або плівчаста, вільна або зросла майже до верхівки, при плодах нерідко видозмінена у найрізноманітніші придатки у вигляді крилоподібних виростів, гачків тощо, які служать для поширення. Формула квітки: ${\displaystyle \ast K_{5}\;C_{5}\;A_{5}\;G_{2-5}}$. Нерідко на одній рослині можна спостерігати квітки трьох- та п'ятичленні, маточкові, тичинкові та маточково-тичинкові з оцвітиною та голі (наприклад у представників роду Лобода (Chenopodium) та лутига (Atriplex)).

Насіння з твердою шкіркою, яке має різноманітні скульптурні потовщення, постійні для кожного виду, а отже важливі для систематики; або ж насіння з м'якою шкіркою без жодних потовщень. Плід однонасінний — горішок або сім'янка, іноді буває гетерокарпія. Із клубочків іноді утворюються супліддя.

• Gudrun Kadereit, Evgeny V. Mavrodiev, Elizabeth H. Zacharias & Alexander P. Sukhorukov: Molecular phylogeny of Atripliceae (Chenopodioideae, Chenopodiaceae): Implications for systematics, biogeography, flower and fruit evolution, and the origin of C4 Photosynthesis, In: American Journal of Botany, Volume 97 (10), 2010, p. 1664–1687.
• Susy Fuentes-Bazan, Pertti Uotila, Thomas Borsch (2012): A novel phylogeny-based generic classification for Chenopodium sensu lato, and a tribal rearrangement of Chenopodioideae (Chenopodiaceae). In: Willdenowia. Vol. 42, No. 1, p. 5-24. online
• A.P. Sukhorukov, M. Zhang (2013): Fruit and seed Anatomy of Chenopodium and related genera (Chenopodioideae, Chenopodiaceae/Amaranthaceae): Implications for evolution and taxonomy. - PLOS ONE. Vol. 8, № 4. e61906. doi:10.1371/journal.pone.0061906 online