Логовенко Іван Іванович

Народився близько 1842 року в Станишеві Херсонської губернії. Служив боцманматом 2-го Чорноморського флотського екіпажу.

У червні 1876 року перебував під слідством за звинуваченням у самовільній відлучці, в невиконанні наказів командира і в підбурюванні команди. Виправданий судом за недоведеністю провини. У квітні 1877 року знову заарештований за участь у вбивстві і пограбуванні утримувача харчевні Головкова і знову виправданий за відсутністю доказів. Тоді ж, перебуваючи під вартою на гауптвахті, познайомився там з революціонером-народником Соломоном Віттенбергом, який організував революційний гурток у Миколаєві. Логовенко став членом цього гуртка. У серпні 1878 року дезертирував зі служби.

Разом з Віттенбергом брав участь у підготовці замаху на російського імператора Олександра II в Миколаєві. Взяв на себе технічне обладнання цієї справи. Через матросів з морського мінного парку дістав все, що знадобиться для приготування міни. Заарештовано 28 серпня (16 серпня за старим стилем) 1878 року в Миколаєві, на квартирі Віттенберга, з паспортом на ім'я Василя Петрова. При обшуку у них були знайдені гальванічні батареї, за допомогою яких міна повинна була бути приведена в дію, і які Логовенко викрав у мінному парку під час служби на флоті, і велика кількість нелегальної літератури.

Влітку 1879 переведений в ув'язнення до Одеси. На «процесі 28-ми» над революціонерами-народниками, який проходив 6 — 17 серпня (25 липня — 5 серпня за старим стилем) 1879, визнаний винним у приналежності до соціально-революційної партії, яка мала на меті пропаганду серед матросів і підготовку замаху на Олександра II та засуджений до страти. 22 (10 за старим стилем) серпня з одеського каземату відправлений до Миколаєва, наступного дня за міською стіною між Поповою та Широкою Балками на очах земляків його разом з Соломоном Віттенбергом було повішено. Військовий губернатор Миколаєва Микола Андрійович Аркас дав розпорядження поховати злочинців так, щоб ніхто не міг впізнати їх могили.

Сьогодні про змову проти імператора у Миколаєві нагадують збережена будівля на Інженерній, 10, де готувався замах і вулиця 8-а Слобідська, якій дали ім'я боцмана Логовенка.

• Литература партии «Народной Воли». М., 1907; Семенов А. Соломон Виттенберг. «Былое», 1925, № 6;
• Морейнис М. А. Соломон Яковлевич Виттенберг и процесс 28-ми. «Каторга и ссылка», 1929, № 7.

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Справочник «Революционеры». — 1927–1934 (рос.)^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Биографический словарь (рос.)
• «Николаевские цареубийцы» // Миколаївська обласна інтернет-газета «Новости N», 2009-11-30 (рос.)
• «Народная Воля». Соломон Яковлевич Виттенберг (рос.)^{[недоступне посилання з червня 2019]}

• Процесс 28-ми Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969–1978. (рос.)
• Сватиков С. Г. Народовольцы. Часть 1. Участие евреев. Глава 3 (рос.)
• Крючков, Ю. С. История улиц Николаева: топонимический путеводитель по городу и окрестностям / Ю. С. Крючков. — Николаев: Возможности Киммерии, 1997. — 160 с. (рос.)
• М. Н. Катков. К характеристике личностей наших анархистов (рос.)
• «Єврейські погроми у Єлисаветграді» // Газета «Кіровоградська правда»^{[недоступне посилання з червня 2019]}