Логічна імплікація
Імплікація — логічна зв'язка «якщо …, то …», тобто оператор між множиною T формул та формулою B, що виконується, якщо кожна модель (або інтерпретація) T також є моделлю B. У символьному вигляді:
- ,
Двомісна логічна операція, що має значення «хибність», тоді і тільки тоді, коли перший операнд має значення «істина», а другий — «хибність».
Логічну імплікацію можна задати через інші логічні операції, наприклад:
Визначення
Таблиця істинності виглядає таким чином:
0 | 0 | 1 |
---|---|---|
0 | 1 | 1 |
1 | 0 | 0 |
1 | 1 | 1 |
Правило:
Імплікація як булева функція хибна лише тоді, коли посилка істинна, а наслідок хибний. Іншими словами, імплікація - це скорочений запис для виразу
.
Методи запам'ятовування таблиці істинності
Для більш легкого розуміння сенсу прямої імплікації і запам'ятовування її таблиці істинності варто згадати, що в теорії множин різниця двох множин А-В матиме таблицю належності (0 0 1 0). А заперечення різниці множин НЕ(А-В) і буде давати (1 1 0 1), що в алгебрі логіки назвали імплікацією. Також, можна навести для прикладу деякі життєві моделі:
А - начальник. Він може наказати «працюй» (1) або сказати «роби, що хочеш» (0). В - підлеглий. Він може працювати (1) або байдикувати (0). У такому випадку імплікація - не що інше, як послух підлеглого начальнику. За таблицею істинності легко перевірити, що слухняності немає тільки тоді, коли начальник наказує працювати, а підлеглий ледарює.
Начальник | Підлеглий | Слухняність |
---|---|---|
роби що хочеш | байдикує | є |
роби що хочеш | працює | є |
працюй | байдикує | немає |
працюй | працює | є |
А – предмет студента. Студент може його «знати» (1) або «не знати» (0). В – сесія студента. Сесію можна здати (1) або не здати (0). У такому випадку імплікація – істинність існування заліку/незаліку.
Предмет | Сесія | Правдивість здачі сесії |
---|---|---|
не знає предмет | не здає сесію | правда |
не знає предмет | здає сесію | правда (бо може таке бути) |
знає предмет | не здає сесію | неправда |
знає предмет | здає сесію | правда |
Властивості
Булева логіка
У булевій логіці імплікація - це функція від двох змінних (вони ж - операнди операції, аргументи функції). Змінні можуть приймати значення з . Результат також належить . Обчислення результату проводиться за простим правилом, або за таблицею істинності. Замість значень може використовуватися будь-яка інша пара підходящих символів, наприклад або або «хибність», «істина».
Див. також
- Логіка
- Алгебра логіки (булева алгебра)
- Таблиця математичних символів
Література
- Імплікація // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X. — С. 238
Посилання
- Імплікація // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — А — Л. — С. 415.