Лопатине (Пензенська область)

Лопатине (рос. Лопатино) — село Пензенської області Росії. Адміністративний центр однойменного району та однойменної сільради[1].

Село Лопатине
рос. Лопатино
Герб Прапор
Міст через річку Узи
Країна Росія
Суб'єкт Російської Федерації  Пензенська область
Муніципальний район Лопатинський район
Поселення Лопатинська сільрада
Код ЗКАТУ: 56 242 822 001
Код ЗКТМО: 56642422101
Основні дані
Час заснування 1718
Попередні назви: Нікольське, Ново-Лопатине
Населення 4308 (2013)[1]
Поштові індекси 442550 [2]
Телефонний код +7 84148[3]
Географічні координати: 52°37′14″ пн. ш. 45°48′37″ сх. д.
Часовий пояс UTC+3
Водойма р.Уза
Мапа

Лопатине


Лопатине


 Лопатине у Вікісховищі

Географія

Лопатине розташоване на території Приволзької височини, південному сході Пензенської області, на березі річки Узи, притоці Сури.

Відстань до обласного центру міста Пенза — 85 км. Найближча залізнична станція знаходиться за 74 км у селі Чаадаєвка Городищенського району Пензенської області.

Топонім

Назва села походить від прізвище одного із його засновників: купця Лопатина, який служив у XVII XVIII століттях на оборонних лініях Пензенського краю. До жовтневого заколоту серед місцевого населення використовувалась назва Нікольське — за назвою місцевої церкви, а також Ново-Лопатине.

Клімат

Клімат села помірно-континентальний, з досить м'якою зимою зі снігопадами й відлигами й тривалим літом.

Середня температура влітку становить + 20 °C, взимку — -13 °C. Середньорічна температура — 4.9 °C.

Перехід від зими до літа супровождається нетривалою весною, з різким коливанням температури.

Річна сума опадів у середньому становить 420-470 мм, за вегетаційний період від 210 до 220 мм.

Історія

Лопатине засновано у першій третині XVIII століття (між 1718 1730 роками) на землях, якими володіли купці Лопатини.

За іншою версією село засноване на початку XVIII століття, тут був маєток стольника Климентія Меленіна. Надалі тут поселились кілька купців та поміщиків, у тому числі й купець Лопатин.

У 1730 році село згадується як велике поселення, розташоване на тракті Кузнецьк Петровськ.

З 1780 року належало до Козловської волості Петровського повіту Саратовської губернії.

До появи залізниці, у 1870-80-тих роках, Лопатине було значним торговим центром.

У другій половині XVIIII століття Лопатине стало волосним центром.

До 1917 року — центр 2-го поліцейського стану Петровського повіту.

У 1913 році побудовано земська лікарня, сірникову фабрику та поташний завод.

У 1928 році волостная управа в селі змінилася адміністрацією Лопатинського району.

Пам'ятки

У селі є три пам'ятки архітектури царського періоду: купецький будинок, церква Миколи Чудотворця (1892)[4] та міст через річку Узу.

Міст побудований у 1912 році, використовується по нині. Він зображений на прапорі та гербі села Лопатине.

Діє районний краєзнавчий музей.

Населення

17951859[5]1877[5]1884[5]1897[5]1926[5]1939[5]1959[6]1970[7]1979[8]1989[9]1998[5]20022010[10]2013[1]
874↗ 1069↗ 1220↗ 1560↗ 2398↗ 3026↘ 2431↘ 2230↘ 2222↗ 3441↗ 4759↗ 4841↘ 4376↗ 4392↘ 4308

Відомі уродженці

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.