Лорд Джім

Конрад почав писати роман бл. 1898 року під назвою «Туан Джім» («туан» у перекладі з малайської означає «вельможний пан»). Невдовзі письменник почав роботу над романом «Серце пітьми». Під назвою «Лорд Джім» роман почав виходити частинами на сторінках журналу «Блеквуд» у жовтні 1898 року. Згодом знов наступила перерва, під час якої Конрад працював разом із Фордом Мадоксом Фордом над романом «Спадкоємець». Остаточно робота над твором закінчилася 14 липня 1900 року, який виходив на сторінках журналу «Блеквуд» до листопада 1900 року.

Головним персонажем роману є Джім. У перших чотирьох розділах оповідач змальовує загальний образ Джіма і в аурі таємничості представляє події, в яких Джім брав участь.

Першою сюжетною ниткою роману є пригода Джіма у молодості, коли в порті, в якому той працював стався нещасний випадок. Тоді вперше Джіма охоплює страх, що унеможливлює будь-яку дію з його боку. Хлопець відчуває, що це його ганьбить, але не хоче, однак, навіть допустити такої думки, що страждає його репутація. Після цього, Джім чекає на момент, коли зможе героїчно себе проявити.

Такий момент надходить, коли Джім стає першим помічником капітана на «Патні», що везе 800 паломників. Під час спокійного рейсу, корабель раптом вдаряється об нерозпізнаний об'єкт. Джім, якого надсилають перевірити можливі пошкодження, твердить, що корабель невдовзі потоне. Зваживши факти, капітан корабля і механіки не мають жодних сумнів, як чинити далі, і вирішують тихо, не будячи пасажирів, покинути корабель, оскільки шлюпок не вистачить, щоб врятувати всіх. Джім вагається, оскільки знає, що власне прийшов момент, на який він так довго чекав. Він розуміє, що може виділитись героїзмом і спробувати врятувати пасажирів. Його, однак, паралізує страх, оскільки це означає певну смерть. Коли до корабля наближається шквал, Джім боягузливо стрибає у шлюпку, яка покидає решту екіпажу і пасажирів. Через кілька хвиль «Патна» зникає з очей.

У п'ятому розділі оповідачем стає Марлоу, який розповідає історію Джіма зібраним навколо нього слухачам. Стає відомо, що коли вони дістаються берега, то дізнаються, що «Патна» не потонула і корабель доставлено буксиром до берега. Розпочинається процес проти команди, що покинула корабель. Капітан втікає, механіки вдають хворобу, і лише Джім, який завжди вважав себе людиною честі, не пробує уникнути покарання. У цей час Джім знайомиться з людиною моря Марлоу і стає його другом. Марлоу прагне довідатись про мотиви, які керували Джімом, коли той покинув судно. Коли Джіма позбавляють патенту, Марлоу знаходить йому роботу портового агента.

Однак неслава тягнеться за Джімом, якому соромно за свій вчинок, і кожного разу, коли він чує історію про «Патну» його охоплює його злість. Марлоу турбується про Джіма і вирішує надіслати його в територію, віддалену від моря і якомога далі від цивілізації, в Патусан, де мешкають місцеві жителі. Джім починає нове життя й отримує нове ім'я — Туан Джім, або Лорд Джім. Патусан огорнений внутрішніми суперечками, а Джім, намагаючись повернути свою втрачену честь, вирішує навести там спокій і йому це вдається.

На жаль, доля не є дуже поблажливою до Джіма. Коли він остаточно поселився там, знайшовши жінку, яку покохав, до Патусану прибула група піратів, щоб пограбувати місто. Командує ними Браун, чоловік, без честі, але й без усвідомлення того, що необхідно мати честь. Банда пробує атакувати Патусан, але зазнає невдачі. Джім не хоче проливати кров, тому змушує Раду Патусану відпустити Брауна і його людей. На жаль, у результаті зради людини, якому не подобається команди Джіма, Браун зі своїми людьми нападає на сина вождя у гирлі річки та вбиває його.

Коли Джім довідується про трагедію, то розуміє, що цього разу має поглянути смерті в очі, те, чого йому не вдалося зробити на «Патні», тому йде до вождя Патусану і, зрештою, гине від його рук.

Перші рецензії на роман несли позитивний характер, зокрема твір окреслювали як найвидатніший та особливо оригінальний, що ставив автора у «перший шерег тогочасних романістів». Частина критиків, однак, дорікала Конраду за його заплутану і нечітку нарацію, безформність та важкість тексту. Конрад особливо цінив засвідчення поваги з боку Генрі Джеймса. Польський історик літератури, Здзіслав Найдер, описував твір як «перший повністю дозрілий роман» Конрада.

Критики вважають роман модерністським, з погляду на його «тенденцію до порушення тогочасної усталеної манери оповіді». На сторічну річницю видання роману, у 2000 році провідні дослідники творчості Конрада видали спеціальну публікацію, присвячену роману — «Лорд Джім. Столітні есеї» (англ. Lord Jim: Centennial Essays).

1998 року видавництво «Modern Library» помістило роман на 85 сходинку у своєму списку 100 найкращих англомовних романів XX століття. 2009 року журнал «Ньюсвік» включив роман до 100 найкращих книжок світової літератури. Роман також увійшов до списку 100 книг століття за версією «Le Monde».

• Лорд Джім (фільм, 1925)
• Лорд Джім (фільм, 1965)
• Лорд Джім (фільм, 2002)