Лоренцо Де Сільвестрі

Вихованець столичної юнацької команди «Ромулеа», з якої потрапив в академію «Лаціо».

Його перша поява в основній команді відбулася в матчі 23 липня 2005 року на Кубок Інтертото, коли 17-річний Лоренцо вийшов на заміну на 87 хвилині замість Крістіана Манфредіні. Дебютний м'яч зща клуб забив 20 серпня 2006 року у Кубку Італії проти «Ренде», де «Лаціо» здобув перемогу 4:0, четвертий м'яч у матчі був забитий Де Сільвестрі.

Лоренцо Де Сільвестрі під час виступів за «Фіорентину», 28 березня 2010

22 квітня 2007 року Де Сільвестрі дебютував у Серії А, вийшовши на замінув домашньому матчі з «Фіорентиною» (0:1). Другий свій матч за «Лаціо» він зіграв в передостанньому турі проти «Парми» на римському «Олімпійському стадіоні».

У сезоні 2007/08 Де Сільвестрі регулярно з'являвся на правому фланзі оборони «Лаціо», виділяючись відмінними підключеннями в атаку. Він провів 24 матчі в Серії А і 6 матчів у Ліги чемпіонів, з яких три — у стартовому складі. 19 листопада 2007 року журнал World Soccer вніс Лоренцо до списку 50 найбільш перспективних молодих талантів[1]. А 28 грудня того ж року став єдиним італійцем, включеним в список з двадцяти найкращих гравців до 20 років за версією британського таблоїда The Sun.

19 грудня 2007, за рік після свого голу проти «Ренде», Де Сільвестрі знову забив у Кубку Італії, цього разу в матчі з «Наполі». Він присвятив свій гол близькому другу і фанату «Лаціо» Габріеле Сандрі, який поблизу Ареццо був убитий поліцейським.[2] 19 листопада, 2007 вводиться Британським щомісячного журналу World Soccer в списку 50 найбільш перспективних молодих талантів[3].

З часу свого дебюту Лоренцо прогресував все більше під керівництвом тренера Деліо Россі і навіть здобув з командою титул володаря Кубка Італії, але 2009 року між Де Сільвестрі і керівництвом клубу виник конфлікт, пов'язаний, ймовірно, з підписанням нового контракту[4].

У підсумку, 26 серпня Де Сільвестрі перейшов у «Фіорентина» за 6 млн євро[5]. Свій перший матч у складі «Фіорентини» Лоренцо зіграв 26 вересня у гостях з «Ліворно», в якому флорентійці здобули перемогу 1:0. Відіграв за «фіалок» наступні три сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Фіорентини», був основним гравцем захисту команди.

16 липня 2012 року Де Сільвестрі був відданий в оренду «Сампдорії» на сезон 2012/13[6]. 30 вересня 2012 року дебютував у новій команді, замінивши у на 70 хвилині Джанні Мунарі в матчі чемпіонату проти «Наполі». 8 травня 2013 року Де Сільвестрі забив свій перший гол за «Сампдорію» в матчі проти «Катанії» (1:1). Після закінчення сезону, 12 липня 2013 року його орендна угода була продовжена ще на один сезон[7]. 18 червня 2014 року, «Сампдорія» придбала 50 % прав на Де Сільвестрі[8], а 25 червня 2015 року повністю викупила контракт Лоренцо. За чотири сезони відіграв за генуезький клуб понад 100 матчів у національному чемпіонаті.

18 серпня 2016 року за 3,6 мільйонів євро перейшов до «Торіно». Протягом наступних чотирьох сезонів відіграв за туринську команду понад 100 матчів у Серії A.

17 вересня 2020 року на правах вільного агента став гравцем «Болоньї».

2003 року дебютував у складі юнацької збірної Італії, взяв участь у 43 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 3 забитими голами.

Протягом 2006—2010 років залучався до складу молодіжної збірної Італії. Він був наймолодшим гравцем в збірній на переможному Турнірі в Тулоні 2008 року. Хоча він грав в декількох відбіркових матчах до молодіжного чемпіонату Європи 2009, він не потрапив в остаточну заявку на турнір. Після завершення турніру, він став основним гравцем молодіжки і був призначений її капітаном. Проте ця команда не змогла пробитись на молодіжне Євро-2011. Всього на молодіжному рівні зіграв у 12 офіційних матчах.

2008 року захищав кольори олімпійської збірної Італії. У складі цієї команди провів 7 матчів і був учасником футбольного турніру на Олімпійських іграх 2008 року у Пекіні.

7 вересня 2010 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Італії у відбірковому матчі до Євро-2012 проти збірної Фарерських островів. Італія виграла гру 5:0, а Де Сільвестрі зіграв всі 90 хвилин[9]. Згодом зрідка викликався до лав національної команди, до 2016 року провів у її складі 6 матчів.