Лотар Ґалль

Лотар Ґалль народився 3 грудня 1936 року в Льотцені, Східна Пруссія (нині Польща). У 1944 році разом із сім'є переїхав у Мюнхен. Його батько Франц Ґалль — генерал-лейтенант Вермахту, загинув 27 грудня 1994 року в Местре Італія.

У Баварії Лотар Ґалль навчався до четвертого класу, потім переїхав у Баден-Вюртемберг до школи-інтернат в місті Залем, де вчився ще дев'ять років.

У 1956 році вступив до Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана. Тут він вивчав історію, німецьку та романську філологію. Закінчив університет у 1960 році. Захистив дисертацію. У дисертації Ґалль досліджує політичну думку Бенджамена Константа та його вплив на Доберезневий період у Німеччині.

З 1960 до 1962 року в Інституті європейської історії Лейбніца. З 1962 року в Кельнському університеті, де у 1967 році отримує ступінь габілітованого доктора історії.

У 1968 році Лотар Ґалль професор історії Гіссенського університету. З 1972 року професор Вільного університету Берліна.

З 1975 до 2005 року Лотар Ґалль був професором історії Університету Ґете.

Лотар Ґалль був редактором «Історичного часопису» (нім. «Historische Zeitschrift») з 1975 до 2015 року.

З 1989 року член Баварської академії наук, у 1997—2012 роках член Історичною комісії Баварської академії наук.

Член Геттінгенської академії наук. Лотар Ґалль є головою Історичної комісії Франкфурта.

З 1992 по 1996 рік Лотар Ґалль очолював Асоціацію істориків Німеччини.

Лотар Ґалль автор фундаментальної біографії Бісмарка.

• Benjamin Constant. Seine politische Ideenwelt und der deutsche Vormärz, Steiner, Wiesbaden 1963 ISSN 0537-7919
• Der Liberalismus als regierende Partei. Das Großherzogtum Baden zwischen Restauration und Reichsgründung Steiner, Wiesbaden 1968
• Bismarck. Der weiße Revolutionär. Propyläen-Verlag, Frankfurt am Main u. a. 1980, ISBN 3-549-07397-6
• Europa auf dem Weg in die Moderne. 1850—1890. Oldenbourg, München u. a. 1984, ISBN 3-486-49771-5
• Bismarck. Lebensbilder. Lübbe, Bergisch Gladbach 1990, ISBN 3-7857-0569-7.
• Bürgertum in Deutschland. Siedler, Berlin 1989, ISBN 3-88680-259-0
• Bismarck. Ein Lebensbild. Lübbe, Bergisch Gladbach 1991, ISBN 3-7857-0599-9.
• «Der hiesigen Stadt zu einer wahren Zierde und deren Bürgerschaft nützlich». Städel und sein «Kunst-Institut». Städelscher Museums-Verein, Frankfurt am Main 1991.
• Von der ständischen zur bürgerlichen Gesellschaft. Oldenbourg, München 1993, ISBN 3-486-55753-X.
• Die Germania als Symbol nationaler Identität im 19. und 20. Jahrhundert, in: Nachrichten der Akademie der Wissenschaften Göttingen, I. Philologisch-Historische Klasse 1993, S. 35–88.
• Die Deutsche Bank. 1870—1995. Beck, München 1995, ISBN 3-406-38945-7.
  • S. 1–135: Die Deutsche Bank von ihrer Gründung bis zum Ersten Weltkrieg 1870—1914.
• 1848/49. Die Eisenbahn und die Revolution. Deutsche Bahn AG, Berlin 1999.
• Otto von Bismarck und Wilhelm II. Repräsentanten eines Epochenwechsels?. Otto-von-Bismarck-Stiftung, Friedrichsruh 1999, ISBN 3-933418-03-8.
• Krupp. Der Aufstieg eines Industrieimperiums. Siedler, Berlin 2000, ISBN 3-88680-583-2.
• Der Bankier Hermann Josef Abs. Eine Biographie. Beck, München 2004, ISBN 3-406-52195-9.
• Otto von Bismarck — Bild und Image. Otto-von-Bismarck-Stiftung, Friedrichsruh 2006, ISBN 3-933418-30-5.
• Walther Rathenau. Portrait einer Epoche. Beck, München 2009, ISBN 978-3-406-57628-7.
• Wilhelm von Humboldt. Ein Preuße von Welt. Propyläen-Verlag, Berlin 2011, ISBN 978-3-549-07369-8.
• Franz Adickes. Oberbürgermeister und Universitätsgründer. Societäts-Verlag, Frankfurt am Main 2013, ISBN 978-3-95542-018-5.
• Das Bismarck-Problem in der Geschichtsschreibung nach 1945. Kiepenheuer & Witsch, Köln u. a. 1971. ISSN 0548-3018
• FFM 1200. Traditionen und Perspektiven einer Stadt. Thorbecke, Sigmaringen 1994, ISBN 3-7995-1203-9
• Die Eisenbahn in Deutschland. Von den Anfängen bis zur Gegenwart. Beck, München 1999, ISBN 3-406-45334-1.
• Krupp im 20. Jahrhundert. Die Geschichte des Unternehmens vom Ersten Weltkrieg bis zur Gründung der Stiftung. Siedler, Berlin 2002, ISBN 978-3-88680-742-0

• Karin Hausen: Geschichte als patrilineare Konstruktion und historiographisches Identifikationsangebot. Ein Kommentar zu Lothar Gall, Das Bürgertum in Deutschland, Berlin 1989. In: L'Homme. Zeitschrift für feministische Geschichtswissenschaft. 8. Jg., 1997, Heft 1, ISSN 1016-362X, S. 109—131.(нім.)
• Lothar Gall. «Aber das sehen Sie mir nach, wenn ich die Rolle des Historikers und die des Staatsanwalts auch heute noch als die am stärksten auseinanderliegenden ansehe». In: Rüdiger Hohls, Konrad H. Jarausch (Hrsg.): Versäumte Fragen. Deutsche Historiker im Schatten des Nationalsozialismus. Deutsche Verlags-Anstalt, Stuttgart u. a. 2000, ISBN 3-421-05341-3, S. 300—318, (Interview, online).(нім.)
• Dieter Hein, Klaus Hildebrand, Andreas Schulz (Hrsg.): Historie und Leben. Der Historiker als Wissenschaftler und Zeitgenosse. Festschrift für Lothar Gall zum 70. Geburtstag. Oldenbourg, München 2006, ISBN 3-486-58041-8.(нім.)
• Florentine Fritzen: In Urlaub geht er nicht, weder körperlich noch geistig. Frankfurter Freiheit als Gegenstand und Haltung: Der Historiker Lothar Gall wird achtzig Jahre alt. In: Frankfurter Allgemeine Zeitung, 2. Dezember 2016, Nr. 282, S. 11.(нім.)

• Бібліографія. Лотар Ґалль // Національна бібліотека Німеччини(нім.)
• Роботи про Лотар Ґалль // Цифрова бібліотека Німеччини(нім.)