Вільний університет Берліна

Ві́льний університе́т Берлі́на, Берлі́нський ві́льний університе́т (нім. Freie Universität Berlin), скор.FU Berlin) — один з чотирьох університетів столиці Німеччини, другий за величиною після Гумбольдтського університету. Заснований в 1948 році й розташований в берлінському районі Далем. Входить до асоціації найбільших німецьких університетів German U15.

Вільний університет Берліна

FU Berlin
52°27′11″ пн. ш. 13°17′26″ зх. д.
Тип державний науково-дослідницький університет
видавець відкритого доступуd[1] і comprehensive universityd
Країна  Німеччина
Розташування Берлін
Гасло Veritas-Iustitia-Libertas
Засновано 1948
Ректор Урсула Лемкуль
Студентів 31 304 (зима 2007 \ 2008)
Співробітників ▲7891 осіб (2018)[2]
Професорів 300 (професори, 2008)
Членство у
  • German Rectors' Conferenced[3], German University Sports Federationd[4], Асоціація університетів Європи[5], Informationsdienst Wissenschaft e.V.d[6], Kommunaler Arbeitgeberverband Berlind[7], German Universities Excellence Initiatived[8], Berlin University Allianced[9], European Bureau of Library, Information and Documentation Associationsd[10], Franco-German Universityd[11] і arXiv.org[12]
    • Складається з University Library of Freie Universität Berlind, University Archives of the Freie Universität Berlind, Philological Library of Freie Universität Berlind, Q65088005? і Bibliothek für Sozialwissenschaften und Osteuropastudien der Freien Universität Berlind
    Випускники Категорія:Випускники Вільного університету Берліна
    Штаб-квартира Берлін
    Адреса Берлін
    Сайт www.fu-berlin.de
     Вільний університет Берліна у Вікісховищі
    Факультет правознавства

    Історія

    Вільний університет був заснований 4 грудня 1948 в розділеному на окупаційні сектори повоєнному Берліні. Берлінський університет, заснований в 1849 році, опинився в радянському секторі окупації німецької столиці і відновив свою роботу з дозволу Радянської військової адміністрації в Німеччині в 1946 році. Політичні розбіжності між колишніми союзниками по коаліції проявилися і в системі вищої освіти. Необхідність заснування нового, вільного університету визріла до кінця 1947 року. На тлі студентських заворушень у кінці квітня 1948 року глава американської військової адміністрації в Берліні Люсіус Клей розпорядився знайти можливості для відкриття нового університету в Західному Берліні.

    На початку червня 1948 року був створений студентський комітет, що зайнявся підготовчою роботою зі створення вільного університету, який у своєму маніфесті «Заклик до заснування Вільного університету Берліна» звернувся до громадськості за підтримкою.

    На тлі розпочатої блокади Берліна муніципалітет Великого Берліна дав згоду на створення вільного університету. Навчальний процес мав початися з зимового семестру 1948—1949 року. Проти заснування Вільного університету протестували студенти в радянській зоні окупації, а НДР офіційно іменувала університет Західного Берліна аж до самого падіння Берлінського муру не інакше як «так званий Вільний університет».

    Новий університет отримав статус суб'єкта публічного права з широкими правами самоврядування і був підпорядкований опікунській раді, а не безпосередньо державі. У цей наглядовий орган входили шість представників землі Берлін, а також три представники університету. Крім того, в роботі опікунської ради, як і в інших органах академічного самоврядування брали участь і студенти. Статут Вільного університету врахував всі помилки державного впливу на старий Берлінський університет і гарантував дистанцію між навчальним закладом і державою та незалежність академічної освіти і науки. Виключно широкі для того часу повноваження управління, надані студентству, були обумовлені тієї активною роллю, яку воно відіграло в створенні Вільного університету. Ці нововведення в системі університетської освіти залишалися унікальними аж до 70-х років, коли така модель отримала назву «берлінської».

    Заняття у Вільному університеті почалися 15 листопада 1948 року у будівлях Товариства кайзера Вільгельма в Далемі. Офіційний захід з приводу відкриття нового університету відбувся лише 4 грудня 1948 року в берлінському кінотеатрі «Titania-Palast», що був найбільшим залом в американському секторі післявоєнного Берліна. Першим ректором Вільного університету став історик Фрідріх Майнеке. На урочистій церемонії крім учених, студентів, політиків, обраного обер-бургомістра Берліна і голови установчого комітету університету Ернста Рейтера, діючого обер-бургомістра Луїзи Шредер та коменданта американського сектора Френка Л. Хоулі також були присутні представники американських університетів Принстона та Єля, серед яких був і письменник Торнтон Уайльдер.

    Головні настанови Вільного університету передає його девіз, латинський вислів (лат. Veritas - Iustitia - Libertas) («Правда, Справедливість, Свобода»).

    Структура

    Університет складається з 12 факультетів (нім. Fachbereiche), 3 центральних інститутів та 8 центральних установ.

    Факультети

    Відомі професори і студенти

    Див. також

    Джерела
    • Ahrens, Rotraud; August, Ursula, Meißner, Bettina (u. a.): Villen, Rost- und Silberlauben. Baugeschichtliche Spaziergänge über den Campus der Freien Universität. Berlin 1993. ISBN 3-930208-01-6.(нім.)
    • Bauwelt 34/2005. (2. Sept. 2005, 96. Jahrg.) Sonderdruck für die Freie Universität Berlin. Gütersloh: Bauverlag 2005. ISSN {0941-0155}[недоступне посилання з червня 2019](нім.)
    • Freie Universität Berlin (Hrsg.): Studienhandbuch 2005/2006. Berlin: Mercedes-Druck 2005. ISSN {0941-0155}[недоступне посилання з червня 2019](нім.)
    • Heintzen, Markus; Kruschwitz, Lutz: Die Freie Universität Berlin als Stiftungsuniversität (= Abhandlungen zu Bildungsforschung und Bildungsrecht; ABB 11). Berlin: Verlag Duncker & Humblot 2002. ISBN 3-428-10874-4.(нім.)
    • Kubicki, Karol; Lönnendonker, Siegward (Hrsg.): 50 Jahre Freie Universität Berlin — aus der Sicht von Zeitzeugen (1948—1998). Berlin: (Zentrale Universitätsdruckerei) 2002. ISBN 3-929532-60-3.(нім.)
    • Kubicki, Karol; Lönnendonker, Siegward: Die Freie Universität Berlin 1948—2007. Von der Gründung bis zum Exzellenzwettbewerb. Göttingen: (Vandenhoeck und Ruprecht V&R unipress) 2008. ISBN 978-3-89971-474-6.(нім.)
    • Lönnendonker, Siegward: Freie Universität Berlin 1948—1988. Eine deutsche Hochschule im Zeitgeschehen. Berlin: Wissenschaftlicher Verlag Spiess 1988. ISBN 3-89166-921-6.(нім.)
    • Lönnendonker, Siegward: Freie Universität Berlin — Gründung einer politischen Universität. Berlin: Verlag Duncker & Humblot 1988. ISBN 3-428-06490-9.(нім.)
    • Meichsner, Dieter: Die Studenten von Berlin. Frankfurt am Main: Schöffling-Verlag 2003. ISBN 3-89561-146-8.(нім.)
    • Schlicht, Uwe: Freie Universität Berlin. Berlin: Nicolaische Verlagsbuchhandlung 1998. ISBN 3-87584-719-9.(нім.)
    • Präsidium der Freien Universität Berlin (Hrsg.): Wissenschaft in Dahlem. Ein Spaziergang durch die Forschungslandschaft. Freie Universität Berlin im Einsteinjahr 2005. Berlin: dahlem university press 2005. ISBN 3-934504-17-5.(нім.)
    • Tent, James F.: Freie Universität Berlin 1948—1988. Eine deutsche Hochschule im Zeitgeschehen. Berlin: Colloquium Verlag. Berlin 1988. ISBN 3-7678-0744-0.(нім.)

    Джерела
    1. Directory of Open Access Journals — 2003.
    2. https://www.berlin.de/sen/wissenschaft/service/leistungsberichte/11_fu_leistungsbericht_2018.pdf
    3. https://www.hrk.de/mitglieder/mitgliedshochschulen/universitaeten-technische-hochschulen/
    4. https://www.adh.de/ueber-uns/mitgliedshochschulen.html
    5. https://eua.eu/about/member-directory.html
    6. https://idw-online.de/de/institution9
    7. https://www.kavberlin.de/index.php?id=390
    8. https://www.berlin.de/sen/wissenschaft/politik/exzellenz/
    9. https://www.berlin-university-alliance.de/en/about/
    10. http://www.eblida.org/membership/eblida-members.html
    11. https://www.dfh-ufa.org/die-dfh/die-dfh-im-ueberblick/netzwerk
    12. Our Members / Tier 4

    Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.