Лотоцька Олена

Оле́на Лото́цька (23 травня 1894, с. Любича Княжа, Рава-Руський повіт, нині Любича-Королівська Люблінського воєводства, Польща — 2 грудня 1975, Олбані, Нью-Йорк, США) — громадська діячка, довголітня голова СУА.

Народилася 1894 року в Галичині. В еміграції з 1912 (США). Співзасновниця і перший секретар Союзу українок Америки; голова Світової федерації українських жіночих організацій. Брала участь у феміністичних виданнях українською мовою в Америці. Померла 1975 року в Олбані, штат Нью-Йорк, США, похована там же.

Дружина В. Б. Лотоцького. Навчалася у Перемишлі в Інституті для дівчат (нині Польща). У 1912-му р. переїхала до США. Здобула економічну освіту. Була співзасновником (1925) і головою (1931—1934, 1943–65) Союзу Українок Америки; співорганізатором (1948), заступником голови і головою (1969–72) Світової Федерації Українських жіночих організацій. Брала активну участь у проведенні І Конгресу українських жінок Америки (1932) та ІІ Світового Конгресу українських жінок (1959). Репрезентувала Союз Українок Америки в УККА і Злученому україно-американському допомоговому комітеті (в обох — заступник голови голови). Делегатка міжнародних жіночих конгресів у Вашинґтоні (1925), Гельсінкі (1954), Монреалі (Канада, 1957), Парижі (1958). Засновниця журналу «Наше життя» СУА (1944).