Лохвицький ґебіт

Ло́хвицький ґебі́т, окру́га Ло́хвиця (нім. Kreisgebiet Lochwiza) адміністративна одиниця Генеральної округи Київ Райхскомісаріату Україна під час німецької окупації Української РСР протягом Німецько-радянської війни. Адміністративним центром округи було місто Лохвиця.

Kreisgebiet Lochwiza
Лохвицький ґебіт
Держава Німецька імперія
Райхскомісаріат Україна
Генеральна округа Київ
Уряд
 - Ґебітскомісар Рейнгарт[1]
Населення (1943)
 - Усього 105,000
Джерело: territorial.de

Ґебіт утворено 1 вересня 1942 року на території нинішньої Полтавської області.[2] Формально існував до 1944 року.[3] Охоплював територію трьох тодішніх районів Полтавської області: Лохвицького, Сенчанського і Чорнухинського — та, відповідно, поділявся на три райони (нім. Rayons): Лохвиця (Rayon Lochwiza), Сенча (Rayon Sentscha) і Чорнухи (Rayon Tschernuchi),[2] межі яких збігалися з тогочасним радянським адміністративним поділом. При цьому зберігалася структура адміністративних і господарських органів УРСР. Всі керівні посади в ґебіті обіймали німці, головним чином з числа тих, що не підлягали мобілізації до вермахту. Лише старостами районів і сіл призначалися лояльні до окупантів місцеві жителі або фольксдойчі.

У Лохвиці в 1942–1943 роках тричі на тиждень, а згодом — двічі на тиждень виходила газета «Вісті Лохвиччини», яка вважалася «офіційним вісником Гебітскомісара Лохвиччини». Редактором був Я. Ємець. Обсяг газети — 2 сторінки. Наклад — 3 500 примірників. До жовтня 1942 року газета називалася «Лохвицьке слово»[4].

Див. також

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.