Луб

Луб, лубо́к — внутрішня частина кори листяних дерев, флоема. Матеріал, що використовувався в давнину українцями для покрівлі дахів (липовий луб), виготовлення предметів побуту (березовий, в'язовий та липовий луб), як то: мачули, лика, цебра.

Карельський козуб з береста і лубу.

Див. також

Джерела

Луб // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.