Лувсаннамсраїн Оюун-Ердене

Лувсаннамсраїн Оюун-Ердене (монг. Лувсаннамсрайн Оюун-Эрдэнэ / ᠯᠤᠪᠰᠠᠩᠨᠠᠮᠰᠠᠷᠠᠢ ᠶᠢᠨ ᠣᠶᠤᠨ-ᠡᠷᠳᠡᠨᠢ, нар. 29 червня 1980(19800629), Улан-Батор) — монгольський політик, що обіймає посаду прем'єр-міністра Монголії з 27 січня 2021 року. Був обраний до Державного Великого Хуралу двічі[1] з 2016[2]. До того, як стати прем'єр-міністром, обіймав посаду міністра та керівника секретаріату кабінету[3] уряду Монголії: 2 лютого 2019 — 27 січня 2021.

Лувсаннамсраїн Оюун-Ердене
Народився 29 червня 1980(1980-06-29) (41 рік)
Улан-Батор, Монгольська Народна Республіка
Країна  Монголія
Діяльність політик
Alma mater Гарвардський інститут державного управління ім. Джона Ф. Кеннеді і Монгольський державний університет
Посада Прем'єр-міністр Монголіїd
Партія Монгольська народна партія

Оюн-Ердене народився в столиці — Улан-Баторі, але виріс у місті Берх. Взяв за прізвище Лувсаннамсраїн, ім'я свого діда. Дід Оюн-Ердене, Лувсаннамсрай, був буддистським священиком (монг. хамба лам), грайсмайстером з шахів та викладачем математики, монгольської мови та давньомонгольської писемності. Він був першим директором державної школи в Мурен-Сум у провінції Хентій, Монголія.

У віці 21 року Оюн-Ердене розпочав свою політичну кар'єру, коли працював головою адміністрації губернатора в селі Берх, Кентій. Пізніше працював у World Vision International очільником зони, відповідальним за розподіл коштів з Європейського регіону. Оюн-Ердене бере активну участь у політиці з 2008 року, оскільки працював начальником управління соціального розвитку округу Баянзурх. Обіймав різні посади у Монгольській народній партії (МНП), починаючи з посади керівника політичного департаменту. Працював президентом монгольської молодіжної асоціації соціал-демократії, молодіжної організації Монголії, що є складовою партії.

Свою першу книгу «Бачення» написав в 2005[4] Закінчивши Гарвардський університет в 2015 році у віці 35 років, опублікував свою другу книгу під назвою «Азіін Хулег Ульс», що перекладається як «Азійська країна коня»[5]. У цій книзі він звернувся до політики розвитку Монголії на 30 років. Того ж року він заснував Національний науково-дослідний інститут «The Steed country of Asia»[6]

В 2020 році Оюн-Ерден також ініціював і керував процесом розробки «Бачення 2050», тридцятирічної програми політики Монголії, і її затвердив Державний Великий Хурал[7]. Цей політичний документ набув чинності 1 січня 2021 року.

Примітки
  1. Mongolia’s Next Election Will Feature New Types of Candidates. Bulgan Batdorj and Julian Dierkes. 22 травня 2020. Процитовано 29 червня 2020.
  2. Economic concerns high as Mongolia holds national elections. DailyHerald Web. 23 червня 2020.
  3. Mongolian parliament appoints 3 new ministers. Xinhuanews Web. 5 лютого 2019.
  4. ОН ЦАГИЙН ХЭЛХЭЭС. wesbite Web. 25 травня 2016.
  5. "Азийн хүлэг улс" тэргүүн дэвтэр хэвлэгдлээ. ikon.mn Web. 27 листопада 2015.
  6. Asian Khuleg Mongolia. On think tank Web. 25 січня 2020.
  7. Parliament approves ‘Vision-2050’ long-term policy document. Montsame Web. 25 травня 2020.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.