Хентій

Хентій (раніше Хентейський аймак; монг. Хэнтий аймаг) — аймак в Монголії.

Хентій

(монг. Хэнтий аймаг)
Герб Прапор
Адм. центр Ундерхаан
Країна  Монголія
Регіон північний схід Монголії
Межує з: сусідні адмінодиниці
Забайкальський край, Сухе-Батор, Дорнод, Дорноговь, Говь-Сумбер, Туве, Селенге, Багануур, Улан-Батор ?
Номерний знак ХЭ_
Офіційна мова монгольська
Населення
 - повне 65 335 (14)
 - густота 0,81 (14)
Площа
 - повна 80 325 км² (9)
Часовий пояс UTC+8
Дата заснування 1930
Вебсайт khentii.mn
Код ISO 3166-2 MN-039
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Хентій

Загальні відомості
Сомоні аймака Хентій

Хентій був утворений в 1930 році. Площа аймака становить 80325 км². Чисельність населення — 65 335 осіб (на кінець 2010 року). Щільність населення — 0,81 чол./км². Адміністративний центр — місто Ундерхаан. Аймак підрозділяється на 17 сомонів. На північному сході Хентія знаходиться національний парк Онон-Балжі.

Географія

Хентій розташований у північно-східній частині Монголії. Його північною межею є також державний кордон між Росією і Монголією. На заході від нього лежить Тува, на південному заході — Говь-Сумбер, на півдні — Дорноговь, на південному сході — Сухе-Батор (аймак), на сході — Дорнод. На західному кордоні Хентея знаходиться також анклав з містом Багануур, адміністративно підлеглий столиці країни, Улан-Батору, де знаходиться великий Багануурський вугільний розріз, що поставляє енергетичне вугілля для Улан-Баторської ТЕЦ-3 і Улан-Баторської ТЕЦ-4.

На північному заході аймака розташовані східні відроги Хентейськіх гір. Тут знаходиться священна гора Бурхан Халдун, околиці якої є як передбачуваним місцем народження, так і місцем поховання Чингісхана. Звідси, північніше Бурхан-Халдуна бере витік річка Онон. Тут також — тільки вже південніше священної гори — починається річка Керулен, що перетинає потім весь аймак із заходу на схід. На південь і схід від Хентейських гір простягаються степи.

Адміністративний поділ
№п/псомон'Монгольська назваТериторіяНаселенняЦентрНаселення адміністративного центру
1БатноровБатноров4,93,2Дунд бурд
2БатширеетБатширээт7,382,7Ег
3Баян адаргаБаян адарга2,92,5Баян Дуурлиг
4Баян овооБаян-Овоо3,3812,3Жавхлант
5БаянмунхБаянмөнх2,51,8Улаан Єрег
6БаянхутагБаянхутаг6,02,4Баян
7БиндерБиндер5,94,2Онон
8ГалшарГалшар6,62,9Буянт
9ДадалДадал4,72,8Баян овоо
10ДарханДархан4,4542,4Дархан
11ДелгерхаанДэлгэрхаан3,9583,15Цагаандевсег
12ЖаргалтханЖаргалтхан2,82,2Жаргалт
13МуренМөрөн2,1962,4Мурен
14НоровлинНоровлин5,42,9Улз
15ОлзийтОлзийт2,42,0
16УмнуделгерУмнудэлгэр8,93,8Айргийн енгер
17ХерленХэрлэн3,818Херлен
18ЦенхермандалЦэнхэрмандал3,1771,75Модот

[1]

Примітки
  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 12 травня 2015. Процитовано 1 травня 2015.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.