Лугдунська Галлія

Лугдунська Га́ллія (лат. Gallia Lugdunensis) — провінція Римської імперії з центром у місті Лугдунум (сучасний Ліон), що займала територію сучасної північної Франції. Спочатку межувала на північно-східному напрямку по річках Сена і Марна з Белгікою, на півдні по річці Гаронна з Аквітанією. Під час правління Августа частина території Лугдунської Галлії між ріками Гаронна і Луара відійшла до Аквітанії, а східна її частина увійшла до складу нової провінції Верхня Германія. Мала статус імператорської провінції.

Лугдунська Галлія
Дата створення / заснування	невідомо
Держава	Західна Римська імперія, Королівство бургундів і Стародавній Рим
Столиця	Ліон і Лугдунум
Адміністративна одиниця	Diocese of Gauld Західна Римська імперія Римська імперія
Замінений на	Франкське королівство
Історичний період	Римська імперія
Час/дата припинення існування	486

Римська провінція Лугдунська Галлія близько 120 року.

Лугдунськая Галлія увійшла до складу Римської імперії після завоювань Юлія Цезаря. Була досить швидко романізована, і в наступні часи зберігала вірність Риму в боротьбі з германськими племенами.

У 68 році була центром повстання полководця Віндекса, яке привело до повалення Нерона і початку смутного часу, аж до затвердження на імператорському кріслі Веспасіана.

З часів Діоклетіана — найбільша провінція Гальського (лат. Dioecesis Galliarum) діоцеза, в якому окрім кельтських племен гельветів і белгів також жили германці. Разом з В'єннським (лат. Dioecesis Viennensis), Британським (лат. Dioecesis Britanniae) діоцезами, (обидва населені кельтами), й Іспанським (лат. Dioecesis Hispaniae) діоцезом утворювала Гальську преторіанську префектуру (лат. Praefectura praetorio Galliarum), яка підкорялася імператорові Західної Римської імперії.