Лукашевич Тетяна Миколаївна

У 1927 році закінчила режисерський факультет ДТК — Державного технікуму кінематографії (майбутнього ВДІКу). Працювала асистентом режисера в картинах «Одна з багатьох» А. Ходатаєва і «Москва в Жовтні» Бориса Барнета[2]. У 1928 році дебютувала як режисер науково-популярного фільму «Війна імперіалістичній війні»[3]. У 1929 році на московській кіностудії «Межрабпомфильм» поставила художній фільм «Злочин Івана Караваєва» за власним сценарієм. З 1932 — режисер кіностудії «Мосфільм».

Під час війни Тетяна Лукашевич працювала на студії «Воентехфильм», де поставила ряд документальних і науково-популярних фільмів. Як другий режисер брала участь в роботі над картинами «Суд честі» і «Змова приречених».

Однак славу їй принесли художні фільми і фільми-спектаклі, поставлені самостійно: «Підкидьок», «Весілля з приданим», «Атестат зрілості», «Сліпий музикант» та інші. Більшість її стрічок присвячені дітям або підліткам, які тільки вступають у доросле життя.

Померла в 1972 році на 67-му році життя, похована на Востряковському кладовищі в Москві[4].

• Орден Трудового Червоного Прапора (7 березня 1960 року) — в ознаменування 50-річчя Міжнародного жіночого дня і відзначаючи активну участь жінок Радянського Союзу в комуністичному будівництві та їх заслуги перед Радянською державою по вихованню молодого покоління, за досягнення високих показників у праці і плідну громадську діяльність[5].