Лука Тоні

У 13 років Тоні потрапив до молодіжного складу Модени, де і грав протягом 4 років. Тренував команду відомий у минулому гравець збірної Бразилії, чемпіон Італії у складі Ювентусу Чінезіньо.

Професійні виступи за дорослу команду Лука розпочав в 1994 році в серії C1 у складі Модени. В семи матчах сезону 1994-95 років йому вдалося відзначитися 2 рази. Після ще одного сезону у складі Модени, Лука переходить до Емполі, що на той час виступала в серії B. Два наступних сезони він провів знову у командах з серії C1. В сезоні 1999—2000 років він потрапляє до складу команди з серії B Тревізо і забиває за сезон 15 м'ячів у чемпіонаті та один у кубку Італії. Такі успіхи не пройшли не поміченими і з 2000 по 2003 роки Тоні виступає у довгоочікуваній Серії A, забивши за цей період 24 голи. Наступною сторінкою в біографії Луки можна вважати виступи у складі Палермо в якому він зіграв два сезони. Спочатку був сезон у серії B, яку виграв Палермо, а Тоні став найкращим бомбардиром першості, на олин м'яч випередивши Крістіано Лукареллі з Ліворно. А в серії А йому вдалося забити одразу 20 м'ячів, чим він звернув на себе увагу скаутів Фіорентини, за яку і виступав два наступні сезони. За цей час у складі флорентійців Тоні відзначився в чемпіонаті 47 забитими голами.

Після такого успіху Луку до свого складу запросила легендарна мюнхенська Баварія, підписавши з італійцем п'ятирічний контракт. Уже в перший сезон перебування в німецькій команді Лука Тоні зумів стати найкращим бомбардиром першої німецької Бунделіги і всього лише третім після Марко Негрі й Крістіан Вієрі італійським футболістом, що став найкращим бомбардиром іноземного чемпонату.

Після зміни тренера в Баварії, Тоні все рідше став потрапляти до основного складу команди, тому 31 грудня стало відомо, що до кінця сезону 2009—2010 років футболіст гратиме в Ромі на правах оренди.[1] Свій перший поєдинок за нову команду, Лука провів 6 січня в матчі «Роми» проти Кальярі. А перші голи зумів забити 17 січня в матчі проти Дженоа, в цій грі Тоні відзначився дублем.

В 2016 році по закінченні футбольного сезону, будучи гравцем італійської «Верони», Лука Тоні офіційно завершив професійну кар'єру футболіста.[2]

Дебют Луки Тоні у складі національної збірної Італії відбувся 18 серпня 2004 року у виїзному товариському поєдинку італійців проти збірної Ісландії, в якому господарі перемогли з рахунком 2:0. На той момент Тоні було 27 років. Підтвердити невипадковість свого запрошення до збірної Луці вдалося вже в наступному матчі, що мав статус кваліфікаційного до чемпіонату світу в Німеччині проти збірної Норвегії. В тому поєдинку, що проходив в Палермо Тоні вдалося забити переможного м'яча, завдяки якому італійці виграли 2:1. В одному з наступних відбіркових поєдинків проти білорусів Тоні вдалося зробити хет-трик. Він став першим гравцем Фіорентини, котрий зумів забити тричі в одному матчі за збірну Італії. 11 червня 2005 року на товариський матч проти збірної Еквадору Лука Тоні був призначений капітаном. В тому матчі, що завершився з рахунком 1:1, Тоні забив свій черговий гол.

На чемпіонаті світу з футболу в Німеччині в 2006 році Тоні дістався 9 ігровий номер. На чемпіонаті йому вдалося відзначитися двічі в чвертьфінальному поєдинку проти збірної команди України, що дозволило італійцям перемогти з рахунком 3:0 і пройти до наступного раунду. Разом з партнерами після фінального поєдинку проти французів, в якому італійці перемогли за пенальті, Лука став чемпіоном світу.

Був учасником Чемпіонату Європи 2008 року, що проходив в Австрії та Швейцарії та Кубку Конфедерацій 2009, що відбувався на полях ПАР.

• Переможець турніру серії B у складі «Палермо» в сезоні 2003—2004 років
• Чемпіон світу у складі збірної Італії — 2006
• Володар кубку німецької ліги: 2007
• Володар кубку Німеччини: 2007-08
• Чемпіон Німеччини сезону 2007-2008 років у складі «Баварії»

• Найкращий бомбардир серії B чемпіонату Італії сезону 2003—2004 років (30 голів)
• Найкращий бомбардир серії A чемпіонату Італії сезону 2005—2006 років (31 гол) та сезону 2014—2015 років (22 голи, разом з Мауро Ікарді)
• Найкращий бомбардир чемпіонату Німеччини сезону 2007-2008 (24 голів)
• Найкращий бомбардир Кубку УЄФА сезону 2007—2008 (разом з Павлом Погребняком) (10 голів)
• Володар Золотого бутса у 2006 році
• Кавалер Ордену «За заслуги перед Італійською Республікою»