Лукич Леонід Юхимович
Леонід Юхимович Лукич (вересень 1904, місто Катеринослав, тепер Дніпро — 24 серпня 1976, місто Москва) — український радянський і компартійний діяч, депутат Верховної Ради СРСР 6-го скликання. Член Ревізійної Комісії КПУ в 1952—1954 роках. Член ЦК КПУ в 1961—1966 роках.
Лукич Леонід Юхимович | |
---|---|
| |
Народився |
1904 місто Катеринослав, тепер Дніпро |
Помер |
24 серпня 1976 місто Москва |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Національність | українець |
Діяльність | державний діяч, політик |
Alma mater | Дніпропетровський металургійний інститут (1932) |
Посада | депутат Верховної ради СРСР |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
Життєпис
Народився в родині робітника. Трудову діяльність розпочав у 1918 році робітником. Закінчив вечірній робітничий факультет.
У 1932 році закінчив Дніпропетровський металургійний інститут.
З 1934 до 1939 року — начальник зміни мартенівського цеху, інженер, головний інженер Дніпропетровського металургійного заводу імені Карла Лібкнехта.
У 1939—1941 роках — завідувач відділу металургійної промисловості Дніпропетровського обласного комітету КП(б)У. З 23 квітня 1941 року — секретар Дніпропетровського обласного комітету КП(б)У з металургійної промисловості.
З серпня 1941 року — уповноважений Державного комітету оборони СРСР по виробництву боєприпасів, потім 1-й секретар Ревдівського міського комітету ВКП(б) Свердловської області. До 1944 року — партійний організатор ЦК ВКП(б) Нижньотагільського металургійного комбінату (Свердловська область).
У 1944—1952 роках — секретар, 3-й секретар Дніпропетровського обласного комітету КП(б)У. У 1952 — лютому 1954 року — 2-й секретар Дніпропетровського обласного комітету КПУ.
У лютому 1954 — 1957 року — 1-й заступник міністра чорної металургії Української РСР. У 1957—1960 роках — 1-й заступник голови Ради народного господарства Дніпропетровського економічного адміністративного району.
У липні 1960 — грудні 1962 року — голова Ради народного господарства Дніпропетровського економічного адміністративного району. У грудні 1962 — 1965 року — голова Ради народного господарства Придніпровського економічного району.
У 1965 — серпні 1976 року — заступник міністра чорної металургії СРСР.
Нагороди
- чотири ордени Леніна (19.07.1958, 14.09.1964, 13.09.1974)
- два ордени Трудового Червоного Прапора (1939, 23.01.1948)
- орден Жовтневої Революції
- медалі
Джерела
- Депутаты Верховного Совета СССР. Шестой созыв. — М. : Издательство «Известия Советов депутатов трудящихся», 1962. (рос.)
- (рос.)Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991