Лукіянець Богдан Антонович

Богдан Лукіянець народився 18 квітня 1944 в селі Іванків Борщівського району Тернопільської області України.

Закінчив середню школу в м. Чортків (1962), Чернівецький університет (1968, фізико-математичний факультет; нині національний університет), аспірантуру на кафедрі теорії твердого тіла при Львівському університеті (1971, нині національний університет)[1].

Від 1968 — вчитель у м. Чернівці. 1971—1992 — в Чернівецькій філії Інституту проблем матеріалознавства НАН: інженер, старший інженер (1971—1974), молодший науковий співробітник (1974—1978), старший науковий співробітник (1978—1991), виконувач обов'язків завідувача відділу (1991—1992).

Від 1992 — професор кафедри фізики Львівського політехнічного інституту (нині національний університет «Львівська політехніка»).

1975 року захистив кандидатську дисертацію «Питання теорії протяжних дефектів і адсорбції на кристалічній поверхні» — за спеціальністю — 01.04.10 — фізика напівпровідників і діелектриків[1].

1991 року захистив докторську дисертацію «Теорія електронного спектру і електрон-фононної взаємодії в шаруватих напівпровідниках» — спеціальність — 01.04.02 — теоретична фізика[1].

Досліджує явища в низькорозмірозмірних кристалічних структурах. Автор 180 наукових праць[1] і навчальних посібників. Член редакційних колегій наук, та науково-популярних видань.

Член бюро президії Українського фізичного товариства.

• Баран, Р. Чорпіта Я., Лукіянець Богдан Антонович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 403. — ISBN 966-528-199-2.