Лутига блискуча
Atriplex sagittata (лутига блискуча як Atriplex nitens[1][2]) — вид квіткових рослин родини амарантові (Amaranthaceae).
Лутига блискуча | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Порядок: | Гвоздикоцвіті (Caryophyllales) |
Родина: | Щирицеві (Amaranthaceae) |
Рід: | Лутига (Atriplex) |
Вид: | Лутига блискуча (A. sagittata) |
Біноміальна назва | |
Atriplex sagittata | |
Синоніми | |
Atriplex acuminata Waldst. & Kit. |
Поширення
Широко поширена рослина яку легко знайти. Розповсюджена у Середній та Східній Європі, у Західній Азії. В Україні зростає по всій території по берегах річок та озер. Цвіте у червні-вересні.
Опис
Це однорічна трав'яниста рослина заввишки 50-150 см. Нижні пагони і листки супротивні. Листки списоподібні, виїмчасто-зубчасті, з борошнистою поволокою. Квітки зібрані у пухкі колоски, що утворюють пірамідальну волоть. За зовнішнім виглядом лутига блискуча так схожа на лободу білу, що їх важко буває розрізнити. Але квітки у лутиги маточкові й тичинкові. Тичинкова квітка має просту оцвітину з 5 листочків та андроцей з 5 тичинок. Маточкова квітка частіше гола, з двома прицвітничками, що зрослися біля основи, гінецей простий з двох плодолистків. Насіння двох видів: у квітках без оцвітини — велике (3-4 мм у діаметрі), у квітках з оцвітиною — дрібне (1-1,5 мм в діаметрі).
Примітки
- Atriplex nitens // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
Джерела
- Verbreitungskarte für Europa und Westasien.
- Atriplex sagittata. In: Info Flora (Das nationale Daten- und Informationszentrum der Schweizer Flora).
- Günter Blaich: Fotos europäischer Pflanzen: Atriplex sagittata.
- Dietmar Brandes: Flora und Vegetation der Elbe-Binnenhäfen in Deutschland. Ausbreitungszentren oder Habitatinseln? Braunschweig 2005, S. 16-18 (PDF-Datei; 6,79 MB).