Вербицький Юрій Тарасович

Народився в родині геофізика Тараса Зиновійовича Вербицького та Тетяни Василівни Борачок. Мав старшого брата Сергія, 1958 року народження.

1985 року закінчив факультет геодезії Львівського політехнічного інституту. З 1994 року працював у відділі сейсмічності Карпатського регіону Інституту геофізики НАН України, Львів. У 2013 році захистив дисертацію на тему «Методичні та прикладні аспекти комплексного банку геофізичної інформації Карпатського регіону» і отримав науковий ступінь кандидата фізико-математичних наук. Займався створенням апаратури і програмного забезпечення геофізичних і сейсмічних досліджень.

Захоплювався альпінізмом[6]; мав І розряд з альпінізму, долав маршрути найвищої категорії складності на Кавказі[7]. У 1988 році у Юрія народилась донька Уляна.

В середині січня 2014 року Юрій спеціально взяв відпустку на роботі та поїхав у Київ на Майдан[8].

Викрадення

21 січня 2014 року Юрія Вербицького разом з Ігорем Луценком викрали з приміщення офтальмологічного відділення Олександрівської лікарні у Києві. До лікарні з Будинку профспілок його привіз Ігор Луценко для надання медичної допомоги через травму ока[9]. За словами Луценка, викрадачів було десятеро, їх найняла Партія Регіонів, щоб чинити безлад в столиці під час Євромайдану. Викрадачі розшукували постраждалих протестувальників у київських лікарнях, щоб з ними жорстоко розправлятися. Ігор Луценко повідомив, що[10]

... нас із цим чоловіком, його звали Юрій, скрутили, побили і кинули до чорного мікроавтобуса, який на великій швидкості рушив у бік лісу. Там нас спочатку разом допитували з елементами насилля, а потім розтягнули по різних кінцях лісу і обробляли окремо. Я лише чув, що дуже сильно пресують цього Юрія. Чому його, а не мене? Бо він виявився зі Львова, а для цих людей, за їхніми ж словами, це особлива каста ворогів. Тому за нього взялися, так би мовити, найбільш охочі люди. Мною, порівняно з ним, практично не займалися. Все це тривало хвилин 40, годину. Потім нас знову погрузили в автобус і кудись відвезли з мішками на голові ...

За словами Луценка, викрадачі професійно займалися побиттям людей[10] і їх професійність у проведенні допитів свідчила про стиль міліціонерів[10].

Подібне викрадення намагалися вчинити міліціонери та «Беркут» і 22 січня 2014 р. під лікарнею швидкої допомоги в Києві, де вони чатували на поранених активістів, яких туди привозять швидкі[11]. Після прибуття журналістів до лікарні швидкої допомоги бандити швидко втекли на своїх автобусах без державних номерів.[11].

22 січня 2014 року, тіло Вербицького було знайдено на околицях с. Гнідин Бориспільського району Київської області зі слідами тортур[12]. Брат Юрія упізнав його тіло у морзі м. Борисполя[13].

Зовнішні відеофайли
	Похорон Юрія Вербицького

23 січня 2014 року Львівська міська рада надала родині загиблого усю необхідну допомогу з організації поховання[14].

22 серпня 2020 року в ДБР заявили, що завершили розслідування вбивства Вербицького, заарештувавши двох осіб, що підозрюються у злочині. Їм також інкримінуються щонайменше 6 інших звинувачень[15][16].

16 квітня 2021 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області засудив до 9 років позбавлення волі Олександра Волкова, як одного з викрадачів Луценка та визнав винним у викраденні та вбивстві Вербицького. За словами Луценка, в СІЗО по цій справі перебувало троє осіб, крім них, під судом один – очно, інших два – заочно. Також він наголосив, що більшість викрадачів, організаторів і спонсорів цього злочину, зараз переховуються в РФ[17]. 8 серпня того ж року суд не продовжив запобіжний захід підозрюванм у викраденні та катуванні активістів, відтак, Сергій Мисливий та Іван Новотний вийшли на свободу[18].

21 січня 2022 року заступник голови управління ДБР у справах Майдану Артем Яблонський в ході пресконференції «8-а річниця вбивства перших героїв Небесної Сотні і фактичний початок російської агресії» повідомив, що ДБР встановило першого вбитого активіста Майдану 2014 року. Експертизи підтвердили, що першою жертвою став Юрій Вербицький[19].

• 23 січня 2014 року в м. Тернополі з'явилась площа Героїв Євромайдану.
• 24 січня 2014 року мешканці с. Гнідин на місці, де було знайдено тіло Юрія Вербицького, встановили хрест.
• 6 березня 2014 року Гнідинська сільська рада Бориспільського району перейменувала провулок Леніна на вулицю Юрія Вербицького.
• 15 травня 2014 року Львівська міська рада назвала сквер на вул. Коломийській, 15 іменем Юрія Вербицького.
• 1 грудня 2014 року на фасаді львівської середньої загальноосвітньої школи № 27 на вулиці Свєнціцького, 15, де навчався Юрій Вербицький було відкрито меморіальну таблицю[20].
• 19 червня 2015 року Львівська міська рада присвоїла його ім'я середній загальноосвітній школі № 27, де навчався Юрій Вербицький[21].
• Львівський гірський клуб «Екстрем», членом якого був Юрій Вербицький, у рамках ініціативи «Герої України на вершинах світу» планує назвати іменем Юрія Вербицького безіменну вершину на теренах Східного Кавказу. Ініціативу львів'ян вже підтримали їхні грузинські колеги[22].
• В листопаді 2015 року в львівській школі № 27 відкрито музей Юрія Вербицького[23].

• Список жертв протестів у Києві 2014 року
• Терор проти Євромайдану

• Життєпис Юрія Вербицького на сайті НЕБЕСНОЇ СОТНІ
• ГЕРОЙ УКРАЇНИ — Вербицький Юрій Тарасович
• Вербицького знайшли мертвим, — журналіст
• http://www.istpravda.com.ua/short/2014/01/24/141122/
• Депутат оприлюднив перелік тілесних ушкоджень Вербицького
• Співчуття з приводу загибелі Юрія Вербицького на сайті НАН України