Луценко Никифір Харитонович

Никифір Харитонович Луценко (*12 березня 1904(19040312), с. Єлизаветпіль, Михайлівська волость, Криворізький повіт, Херсонська губернія) — †1973) український радянський управлінець і партійний діяч регіонального рівня, голова виконкому міської ради Олександрії в 19481953 роках, почесний громадянин Олександрії.

Никифір Харитонович Луценко
Никифір Харитонович Луценко
Никифор Луценко
Перший секретар Олександрійського міського комітету Комуністичної партії України
1953  квітень 1963
Наступник Гриценко Пилип Юхимович
Голови виконкому міської ради депутатів трудящих Олександрії
1948 (?)  1953
Наступник Харитонов Володимир Іванович
Народився 12 березня 1904(1904-03-12)
с. Єлизаветпілля Апостолівського району Дніпропетровської області
Помер 1973(1973)
Громадянство Російська імперія, СРСР
Національність українець
Політична партія КПРС
Нагороди

Життєпис

Будинок Луценка в Олександрії

Никифор Луценко народився 12 березня 1904 року в невеликому селі Єлизаветпіль (Велика Таранова)[1] Михайлівської волості Криворізького повіту Херсонської губернії, нині це напевне село Єлизаветпілля Апостолівського району. Никифор народився в селянській родині, і з дитинства почав наймитувати.

В серпні 1924 Луценко вступив до ВЛКСМ, в березні 1927 до КПРС. До 1934 року працював на господарській роботі, потім — на радянських і партійних посадах.

Брав участь у німецько-радянській війні війні, був членом оперативної групи військової ради Сталінградського і Воронезького фронтів.

З 1948 (можливо з 1946[2]) по 1953 рік Никифор Луценко був головою Олександрійської міської ради депутатів трудящих, головою виконкому. В 1953–1963 роках — перший секретар Олександрійського міського комітету Комуністичної партії України. П'ять років був заступником голови виконкому Кіровоградської обласної ради. Вийшов на пенсію в квітні 1963 року.

Вшанування

Меморіальна дошка на будинку де жив Луценко в Олександрії

13 листопада 1970 року рішенням сесії Олександрійської міської ради Никифору Луценку було присвоєне звання Почесного громадянина міста Олександрії, за активну участь у відбудові народного господарства міста після відвоювання міста радянськими військами у німців, та за ініціативу зі створення в місті краєзнавчого музею.

Нагороди

Нагороджений двома орденами Трудового червоного Прапора, орденом Червоної Зірки, дев'ятьма медалями.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.