Луцій Новій Руф
Луцій Новій Руф (лат. Lucius Novius Rufus; ? — 197) — політичний і військовий діяч часів Римської імперії, консул-суффект 186 року.
| Луцій Новій Руф | |
|---|---|
| лат. Lucius Novius Rufus | |
| Народився | невідомо |
| Помер |
197 ·страта |
| Підданство | Римська імперія |
| Діяльність | політик |
| Посада | консул-суффект |
| Термін | 186 |
| Попередник | Цезар Марк Аврелій Коммод Антонін Август |
| Наступник | Гай Сабуцій Майор Цециліан |
| Рід | Новії |
| Діти | Тиберій Флавій Новій Руф |
Життєпис
Походив із плебейського роду Новіїв. Про його батьків і початок кар'єри нічого невідомо. У 186 році призначений консулом-суффектом, разом з Квінтом Гедієм Руфом Лолліаном Гентіаном. Призначення наступним після обіймання цієї посади імператором Коммодом, свідчить про наближеність Новія до нього.
Після консульської каденції існує пробіл стосовно діяльності Луція Руфа. У 196 році обіймав посаду імператорського легата-пропретора провінції Тарраконська Іспанія. Йому підпорядковувався VII легіон Близнюків. Був прихильником Клодія Альбіна у боротьбі за імператорську владу. Ймовірно, брав участь у вирішальній битві при Лугдуні з військами Септимія Севера, який здобув перемогу. Новій Руф потрапив у полон, імовірно його було страчено 197 року або в Лугдуні, чи в Римі після сходження Севера на трон.
Родина
- Тиберій Флавій Новій Руф, імператорський легат-пропретор провінції Нижня Мезія у 218—220 роках
Джерела
- Matthäus Heil, Clodius Albinus und der Bürgerkrieg von 197. // Hans-Ulrich Wiemer (Hrsg.): Staatlichkeit und politisches Handeln in der römischen Kaiserzeit, de Gruyter, Berlin 2006, S. 55-85